Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 жовтня 2018 року

Київ

справа №815/367/18

адміністративне провадження №К/9901/52390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Гімона М.М.,

суддів: Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2018 року (головуючий суддя - Романішин В.Л., судді: Градовський Ю.М., Крусян А.В.),

у адміністративній справі № 815/367/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - Головного управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок і виплату пенсії,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 1 квітня 2012 року із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених наданою Одеським обласним військовим комісаріатом 21 травня 2012 року довідкою за вих. №6541, а саме: посадового окладу (1720,00 грн.), окладу за військове звання (135,00 грн.), відсоткової надбавки за вислугу років (742,00 грн.), надбавки за виконання особливо важливих завдань (1298,50 грн.), надбавки за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці (258,00 грн.), доплати за науковий ступінь (258,00 грн.), доплати за вчене звання (430,00 грн.), премії (1548,00 грн.), зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення, що утворилася внаслідок проведеного перерахунку, за весь період перерахунку по день його фактичного проведення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано семиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали для усунення недоліків, а саме: надання доказів сплати судового збору в сумі 1057,19 грн.

Наступною ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2018 року апеляційну скаргу повернуто, з підстав неусунення наявних в ній недоліків.

Не погоджуючись з ухвалою апеляційного суду про повернення апеляційної скарги, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновку апеляційного суду про заявлення ним в позовній заяві двох окремих позовних вимог немайнового характеру, кожна з яких підлягає оплаті судовим збором, враховуючи пов'язаність вимоги про визнання дій протиправними з зобов'язанням вчинити певні дії.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Частиною п'ятою статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції після 15 грудня 2017 року; далі - КАС України) встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За перевіркою матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з апеляційною скаргою на рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року сплатив судовий збір в сумі 1409,60 грн., тобто за одну вимогу немайнового характеру.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, оскільки до неї додано документ про сплату судового збору не в повному обсязі. Суд вважав, що у даній справі фізичною особою заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, тому при поданні позовної заяви підлягало до сплати 1409,60 грн. судового збору, а тому ставка судового збору при поданні апеляційної скарги, відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 2114,40 грн. Тож, позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 1057,19 грн.

На виконання вимог вказаної ухвали 18 квітня 2018 року та 23 квітня 2018 року до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли ідентичні за своїм змістом заяви про усунення недоліків, в яких посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 5 лютого 2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" в редакції Закону України від 22 травня 2015 року №484-VIІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", зазначив, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматись від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Однак, апеляційний суд, повертаючи апеляційну скаргу у зв'язку з не усуненням недоліків, зазначив про необґрунтованість поданих позивачем заяв, оскільки правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору врегульовано виключно Законом України "Про судовий збір", частиною третьою статті 6 якою передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI) за подання до адміністративного суду фізичною особою позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною третьою статті 6 Закону №3674-VI передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Колегія суддів зазначає, що вимога про визнання протиправними дій чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідок протиправності дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Так, звертаючись до суду з позовом у даній справі, позивач просив визнати протиправними дії Головного управління ПФУ щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язати його здійснити перерахунок пенсії з 1 квітня 2012 року, із врахуванням всіх видів грошового забезпечення, визначених наданою Одеським обласним військовим комісаріатом 21 травня 2012 року довідкою за вих. №6541. Тож, в даному випадку сплаті підлягав судовий збір в сумі 1057,19 грн., як за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про необхідність сплати позивачем судового збору за дві позовні вимоги немайнового характеру, безпідставно залишивши апеляційну скаргу без руху та в подальшому - повернув особі, що її подала, в зв'язку з невчиненням нею у встановлений судом строк дій по його сплаті.

Згідно із частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до апеляційного суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 345, 353, 356 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 2 травня 2018 року скасувати, а справу направити до апеляційного суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик,

Судді Верховного Суду