Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.07.2019 року у справі №815/549/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 липня 2019 року

Київ

справа №815/549/15

адміністративне провадження №К/9901/6563/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 (головуючий суддя - Яковлєв О.В., судді: Бойко А.В., Танасогло Т.М.) у справі № 815/549/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укркур`єр» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укркур`єр» (далі - ТОВ «Укркур`єр») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) від 05.12.2014 № 0001152203.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 в позові відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд апеляційної інстанції підтримав правову позицію податкового органу зі спору про фіктивний характер господарської операції з придбання послуг та товарно-матеріальних цінностей у спірних постачальників та зазначив, що подані платником первинні документи на підтвердження обґрунтованості податкової вигоди не підтверджують дійсного руху активів у процесі їх поставки позивачеві.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано наказ про проведення перевірки, податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами перевірки, проведеної на підставі такого наказу, також підлягає скасуванню як протиправне. Крім того, судом з`ясовано, що позивач документально підтвердив право на податковий кредит за реальними господарськими операціями з придбання послуг у ТОВ «Спец-трейдінг», ТОВ «Будмонтажінвест» ТОВ «ТК Геліос» ТОВ «Прод-тех-марект» на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, ДПІ у Приморському районі м. Одеси оскаржила його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2015.

В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Приморському районі м. Одеси посилається на посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, статті 198 Податкового кодексу України, та зазначає, що позивачем не підтверджено правомірність формування податкового кредиту за оспорюваними господарськими операціями шляхом надання належним чином оформлених первинних документів та їх зв`язок з господарською діяльністю підприємства.

Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу від 03.11.2014 №2462 ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Укркур`єр» щодо підтвердження взаємовідносин із ТОВ «Спец-трейдінг» за травень 2014 року, ТОВ «Будмонтажінвест» за червень 2014 року, ТОВ «ТК Геліос» за липень, серпень 2014 року, ТОВ «Прод-тех-марект» за липень, серпень 2014 року, за результатами якої складено акт від 14.11.2014 № 6873/15-53-22-3/36344137.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укркур`єр» статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено значення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 1430202,83 грн. з огляду на ненадання під час проведення перевірки належним чином оформлених первинних документів на непідтвердження реального характеру здійснених господарських операцій.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.12.2014 № 0001152203, згідно з яким ТОВ «Укркур`єр» збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 1430203 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 715102,00 грн.

За правилами підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, висловленого в постанові від 27.01.2015 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будгарантінвест-55» до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про визнання незаконним наказу про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки та визнання протиправними дій, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок проведення перевірок, у тому числі й документальних позапланових виїзних. Лише їх дотримання може бути підставою для висновку про законність такої перевірки. Невиконання, в свою чергу, процедурних вимог Податкового кодексу України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не погодившись з наказом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.11.2014 №2462, оскаржив його в судовому порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 задоволено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси «Про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Укркур`єр» від 03.11.2014 №2462».

Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

За таких обставин, враховуючи те, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено, що наказ від 03.11.2014 №2462 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято без наявності правових підстав для його прийняття, проведена перевірка на підставі такого відсутня як юридичний факт, що свідчить про відсутність в органу державної фіскальної служби компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за наслідками здійснення цієї перевірки.

Також встановлено, позивачем сформовано податковий кредит внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ «Спец-трейдінг» за травень 2014 року, ТОВ «Будмонтажінвест» за червень 2014 року, ТОВ «ТК Геліос» за липень, серпень 2014 року, ТОВ «Прод-тех-марект» за липень, серпень 2014 року.

Так, ТОВ «Укркур`єр» (Замовник) укладено із ТОВ «Спец-Трейдінг», ТОВ «Будмонтажінвест», ТОВ «ТК Геліос» ряд аналогічних за змістом договорів про надання послуг від 15.01.2014 № 150114-117, від 06.05.2014 № 12, від 20.06.2014 № 142/06-06.2014, відповідно.

Згідно п.1.1 вищевказаних договорів про надання кур`єрських послуг Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язки з надання кур`єрських послуг в порядку та на умовах, передбачених договорами, а Замовник - прийти та оплатити послуги.

Згідно з п.1.6 Договору послуги надаються Виконавцем власними силами або із залученням третіх осіб шляхом укладення відповідних угод із безпосередніми виконавцями.

Крім того, ТОВ «Укркур`єр» (Покупець) 02.07.2014 укладено із ТОВ «Прод-тех-маркет» (Продавець) договір поставки № 54-07-14 та додаткову угоду № 1 від 04.07.2014, на виконання якого Продавець поставив на користь Покупця товар в асортименті (антени, драйвера, резистори та ін.), згідно специфікацій і надав послуги щодо збору пристроїв з частин обладнання, монтажу КМП та КНО.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

На підтвердження виконання вищевказаних договорів позивачем було надано суду акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), зведені акти здавання-приймання наданих послуг по містах, селах і селищах міського типу, реєстри про прийняття поштових відправлень для доставки, реєстри переданих кур`єрських відправлень для абонентів, видаткові накладні, акти здачі-прийняття-робіт, податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Розрахунки між підприємствами проведені у безготівковій формі згідно рахунків-фактур.

За наслідками господарських операцій суми податку на додану вартість позивачем включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідачем, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені наданими позивачем документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і належних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ «Укркур`єр» розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Отже, враховуючи встановлені у даній справі обставини у сукупності, Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судом апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для його перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду