Історія справи

Ухвала КАС ВП від 13.03.2018 року у справі №308/11533/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 серпня 2018 року

Київ

справа №308/11533/17

адміністративне провадження №К/9901/51081/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_2

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року

по справі № 308/11533/17

за позовом ОСОБА_2

до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України

про скасування постанови про порушення митних правил, -

В С Т А Н О В И В :

14.11.2017 року представник ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2) - ОСОБА_3 (далі - представник позивача), відповідно до штемпелю на поштовому конверті, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, Закарпатська митниця ДФС) про скасування постанови про порушення митних правил від 25.10.2017 року № 3058/30500/17, та закриття справи про порушення митних правил, за відсутністю в діях позивача ознак порушення митних правил (арк. справи 2-7).

До позовної заяви представником позивача додана квитанція про сплату судового збору за подання позову у розмірі 640 грн (арк. справи 1).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2017 року адміністративний позов у відповідності до ч. 1 статті 100 КАС України залишений без розгляду; додатково роз'яснено позивачу, що відповідно до ч. 3 статті 155 КАС України особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку (арк. справи 15-16).

6 грудня 2017 року представник позивача звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на вищенаведену ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 листопада 2017 року.

До апеляційної скарги представником позивача не додана квитанція про сплату судового збору, тобто судовий збір не сплачений, будь-яких клопотань про відстрочення сплати судового збору, або звільнення від сплати судового збору, з належним чином підтвердженими документальними доказами наявності у позивача відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо звільнення від сплати судового збору суду апеляційної інстанції не надано.

На підставі викладеного, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року апеляційну скаргу залишено без руху, та наданий скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для сплати позивачем судового збору у розмірі 1600 грн., встановленого Законом України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду (арк. справи 28-29).

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення, копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, позивач отримала особисто 03 січня 2018 року (арк. справи 31).

Проте судовий збір впродовж 10 днів з дня отримання копії ували, якою апеляційну скаргу залишено без руху, ні позивачем, ні її представником не сплачений, жодних клопотань про відстрочення сплати судового збору, або про звільнення від сплати судового збору з належним чином підтвердженими документальними доказами наявності у позивача відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» пільг щодо звільнення від сплати судового збору суду апеляційної інстанції не надано (зокрема доказів того, що позивач є законним представником дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів).

З врахуванням викладеного, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 року, у зв'язку з невиконанням скаржником вимог ухвали суду від 26.12.2017 року, скаргу повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу (арк. справи 33).

06 березня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року у справі № 308/11533/17, яка ухвалою Верховного Суду від 7 березня 2018 року повернута скаржнику, у зв'язку з неподанням скаржником до касаційної скарги документів, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 щодо підписання касаційної скарги від імені ОСОБА_2 (адміністративне провадження № К/9901/34929/18).

11 квітня 2018 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 308/11533/17. Оскільки скаржником додана до касаційної скарги копія довіреності, яка не засвідчена у встановленому законом порядку, ухвалою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року, скаргу повернуто скаржнику, внаслідок підписання особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги (адміністративне провадження № К/9901/47636/18).

При цьому вказаними ухвалами Верховного суду роз'яснено заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

18.05.2018 року на адресу Верховного суду, від адвоката ОСОБА_3 (представника позивача), знов надійшла касаційна скарга на ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.01.2018 року про повернення апеляційної скарги, в якій представник посилався на те, що суд апеляційної інстанції в ухвалі визначив ставку судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 1600 грн, проте на час подання апеляційної скарги ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складала 640 грн. До того ж, у відповідності до статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач не повинна сплачувати судовий збір, оскільки згідно з довідкою Виноградівського об'єднаного УПФУ Закарпатської області від 7.02.2018 року № 168, вона отримує пенсію за віком багатодітним матерям і матерям (батькам) інвалідів з дитинства. На підставі викладеного представник просив суд задовольнити касаційну скаргу, ухвалу суду апеляційної інстанції від 25.01.2018 року скасувати, а справу направити на судовий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Оскільки до касаційної скарги скаржником не додано документ про сплату судового збору, а також доказів того, що позивач є законним представником дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів, касаційна скарга ухвалою Верховного Суду від 25.05.2018 року залишена без руху, для надання протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, документальні підтвердження того, що ОСОБА_2 є законним представником дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів, а саме: довідку медично-соціальної експертизи або медичний висновок, виданий у встановленому порядку та доказ того, що позивач є законним представником дитини-інваліда (свідоцтво про народження або рішення суду про встановлення опіки або піклування) або вказати інші причини звільнення від сплати судового збору, або надати суду документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1762,00 грн.

18.06.2018 (відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду) скаржником на адресу суду направлено квитанцію № ПН315262 від 14.06.2018 року про сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 1762,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2018 року скаржнику поновлений строк на касаційне оскарження ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року у справі № 308/11533/17, та відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

В касаційній скарзі представник позивача просив суд повідомити про день та час розгляду скарги, але клопотання про розгляд справи за його участю суду не надано.

Відповідно до частини 3 статті 330 КАС України касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.

З урахуванням викладених норм, судова колегія вважає за можливе провести розгляд справи без виклику сторін у попередньому судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду підлягає залишенню без змін, з огляду на наступне.

На час звернення представника позивача з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції (6.12.2017 року), ч. 6 статті 187 КАС України від 06.07.2005 № 2747-IV (в ред. до 15.12.2017 року) передбачала, що до апеляційної скарги, окрім іншого, додається документ про сплату судового збору.

При цьому, на час залишення апеляційної скарги без руху діяла нова редакція КАС України (від 15.12.2017 року), норми якої суд застосовував при залишенні апеляційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 90202 0578001 0 копію ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, позивач отримала особисто 03 січня 2018 року (арк. справи 31), проте судовий збір впродовж 10 днів з дня отримання копії ували, якою апеляційну скаргу залишено без руху, позивачем/або її представником не сплачений.

На підставі викладеного, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2018 року, у зв'язку з невиконанням представником позивача у десятиденний строк з дня отримання вимог ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2017 року, а саме, у зв'язку з несплатою представником позивача судового збору за її подання у розмірі 1600 грн апеляційну скаргу повернуто позивачу (арк. справи 33).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу внаслідок не усунення позивачем/або її представником недоліків апеляційної скарги.

При цьому в ухвалі суду апеляційної інстанції від 26 грудня 2017 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху, суд роз'яснив особі, яка подала апеляційну скаргу, що внаслідок не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк, у відповідності до п. 1 ч. 4 статті 169 КАС України вона буде повернута особі, яка її подала.

До того ж, вимоги ч. 8 статті 169 КАС України надають право скаржнику, за умови усунення недоліків апеляційної скарги, що були встановлені судом раніше, повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції.

В касаційній скарзі представник позивача посилається на те, що суд невірно у відповідності до ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначив ставку судового збору у розмірі 1 600 грн, оскільки на час подання апеляційної скарги ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складала 640 грн, а позивач взагалі у відповідності до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору, оскільки згідно довідки Виноградівського об'єднаного УПФУ Закарпатської області від 7.02.2018 року № 168 вона отримує пенсію за віком багатодітним матерям і матерям (батькам) інвалідів з дитинства.

Проте суд касаційної інстанції не приймає такі доводи скаржника, оскільки по-перше: апеляційна скарга подана на процесуальну ухвалу, якою позов залишений без розгляду, а тому правомірно судом апеляційної інстанції застосовані ставки судового збору, встановлені пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

По-друге, як вбачається з матеріалів справи, та зазначалось судом вище до апеляційної скарги, а також на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, якою апеляційна скарга залишена без руху, ані позивачем, ані його представником не було надано суду апеляційної інстанції в розумінні вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір» будь-яких клопотань про звільнення від сплати судового збору з документальними докази, які підтверджують наявність пільг в частині звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, зокрема довідки Виноградівського об'єднаного УПФУ Закарпатської області від 7.02.2018 року № 168, яка підтверджує отримання нею пенсії за віком багатодітним матерям і матерям (батькам) інвалідів з дитинства, на неврахування судом апеляційної інстанції якої, представник посилається в касаційній скарзі.

Вищенаведене в сукупності не давало змогу суду апеляційної інстанції надати оцінку цим доводам та доказам, які взагалі не були надані суду апеляційної інстанції, а про існування яких зазначено тільки в касаційній скарзі.

Суд зазначає, що стаття 49 Кодексу адміністративного судочинства України, чинна на момент спірних правовідносин передбачала обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно повернув апеляційну скаргу особі, яка її подала, що в розумінні вимог ч. 8 статті 169 КАС України, не позбавляє позивача, або її представника, за умови усунення недоліків апеляційної скарги, що були встановлені судом раніше (або шляхом документального підтвердження відповідних пільг по сплаті судового збору) повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, та клопотанням з обґрунтуванням причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою.

До того ж суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду зазначав, що після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, заявник має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Тобто судами позивачу не був обмежений доступ до правосуддя, з метою захисту порушених прав.

Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції процесуальних норм на час вчинення конкретної процесуальної дії, отже станом на 25 січня 2018 року у суду апеляційної інстанції не було обґрунтованих доказами підстав для відстрочення, розстрочення, або звільнення позивача від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року по справі № 308/11533/17, - залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2018 року по справі № 308/11533/17, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко