Перспективи банкрутства фізичних осіб.

20.03.2018 року Верховною Радою України прийнято за основу проект Кодексу України з процедур банкрутства.

Особливу увагу даний законопроект заслуговує тим, що законодавець планує ввести до цього невідомий для України інститут банкрутства фізичної особи, боргові зобов’язання якої не пов’язані із здійсненням нею підприємницької діяльності.

Інститут банкрутства фізичних осіб вже тривалий час успішно функціонує в країнах Західної Європи та США, де його норми дозволяють людям, які потрапили у скрутне фінансове становище, відновити свою платоспроможність шляхом реструктуризації боргу або списання боргів, які перевищують вартість майна боржника фізичної особи. Прикладами успішного завершення процедур банкрутства у Сполучених Штатах є справи порушені відносно суспільно відомих осіб такі, як Кім Бесинджер, Майк Тайсон та Дональд Трамп.

На нашу думку введення даного інституту є вкрай необхідним, оскільки виключно він здатен надати можливість багатьом Українцям в цивілізований спосіб вийти з боргової ями та почати життя заново.

Проаналізуємо нововведення, які планують ввести в найближчий час.

• Відповідно до положень законопроекту, питанню банкрутства фізичних осіб присвячена друга книга кодексу, в якій передбачено три види процедур банкрутства. Умовно дані процедури можна поділити на основні – це реструктуризація та погашення боргів, а також додаткову процедуру, яка може бути застосована на будь-якій стадії – мирова угода.

За загальним правилом провадження у справі може бути відкрито, як за заявою кредитора так і за заявою боржника. При цьому, законопроектом встановлено обов’язок боржника у разі настання відповідних обставин звернутися до господарського суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. У разі якщо боржник не виконає даний обов’язок він позбавляється права на списання боргів.

Після прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, суд призначає підготовче засідання, у якому приймає рішення про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі.

Слід відмітити дві доволі цікаві підстави для відмови у відкритті провадження. Суд може відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство за умови, якщо:

• особи, які є родичами боржника першого ступеня споріднення, володіють майном сукупною вартістю понад суму вимог кредиторів, які підтвердженні рішенням суду (безспірних вимог);
• боржник, або родичі боржника першого ступеня споріднення протягом 1 року до дати подання боржником заяви про банкрутство, відчужили майно вартістю понад 20 % безспірних вимог кредиторів за ціною нижче ринкової.

Вважаємо, що дане положення законопроекту є «палицею з двома кінцями». З однієї сторони дане положення не надасть боржнику зловживати свої правами шляхом реєстрації майна за родичами, з метою ухилення від виконання зобов’язань, а з іншої сторони дані положення не узгоджуються з загальними принципами цивільного законодавства та ставлять, як кредитора так і боржника в тупикову ситуацію.

Наприклад, розглянемо ситуацію коли Син самостійно заробив свій статок, який перевищує суму зобов’язань Батька перед кредиторами. Хоча, Батько не має ніякого відношення до майна, яке придбано Сином, та на це майно не може бути звернуто стягнення, провадження у справі все одно не може бути відкрито.

Сподіваємось, що законодавцем буде врегульовано це питання шляхом доповнення законопроекту положеннями, які нададуть суду повноваження встановлювати походження коштів родичів боржника, за якими придбане їх майно.

Також, законопроектом встановлено, що кредитори протягом 30 днів з дати оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі, будуть зобов’язані подати до господарського суду заяви зі своїми вимогами в незалежності від того, чи підтверджені ці вимоги судовим рішенням. Планується, що даний строк може бути поновлений судом за вмотивованим клопотанням. Проте, у разі, якщо його не буде поновлено, вимоги такого кредитора будуть погашатися в останню чергу, в процедурі погашення боргів.

Тобто, вимоги кредитора, якому не відновлено строк, не будуть входити в план реструктуризації боргів, та у разі закриття провадження на цій стадії, такі вимоги, будуть вважатися погашеними.

Виключенням із даного правила є вимоги забезпечені заставою, які погашаються в незалежності від звернення кредитора до суду, а також вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи, зокрема аліменти, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, тощо.

Планується, що за загальним правилом, з дати відкриття провадження у справі про банкрутство буде вводиться перша процедура ‑ реструктуризація боргів.

Дане провадження буде основане на виконанні боржником плану реструктуризації боргів, який буде розроблятись арбітражним керуючим (керуючим реструктуризації) спільно з боржником. Після підписання плану реструктуризації боржником, даний план буде виноситись на затвердження зборами кредиторів, після чого буде затверджуватися судом.

Доволі позитивним моментом, є те, що законодавцем передбачено, що господарський суд має право затвердити план реструктуризації наданий боржником незалежно від того чи був він схвалений зборами кредиторів.

На нашу думку, дане положення допоможе захистити боржника від кредиторів метою, яких є «вендета», або які не йдуть на поступки щодо списання частини боргу, зокрема невиправдано високих штрафних санкцій та відсотків нарахованих на суму боргу.

Також, законодавцем встановлено, що не підлягатимуть реструктуризації борги за кредитами, отриманими боржником на відпочинок, розваги, придбання предметів розкоші, а також борги, які виникли з участі боржника у азартних іграх, парі тощо.

На нашу думку дана норма є не зовсім логічною та справедливою по відношенню до кредиторів, вимоги яких не пов’язані з зазначеними кредитами.

По-перше, в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх, а тому незрозуміло яким чином суд затвердить вимоги такого кредитора. По-друге, навіть якщо і було б дозволено, вважаємо, що даний борг повинен списуватися в першу чергу для того щоб була можливість максимально задовольнити вимоги кредиторів за «реальними» зобов’язаннями.

Що стосується положення про борги за кредитами, отриманими на відпочинок, розваги та придбання предметів розкоші, то на нашу думку дане положення є не справедливим по відношенню до кредиторів вимоги, яких не пов’язані з зазначеними зобов’язаннями.

З одного боку дане положення направлено на свого роду покарання боржника за марнотратство, а з іншого боку дана норма надає пріоритет банку в процедурі реструктуризації перед іншими кредиторами.

Наприклад: Хоча законодавством, в тому числі проектом кодексу, не передбачено терміну «предмети розкоші», допустимо, що боржник придбав гелікоптер в кредит, який арбітражний керуючий кваліфікував не як засіб пересування, а як предмет розкоші придбаний за кредитні кошти.

Вимоги банку за цим кредитом складає 10 мільйонів гривень, а вимоги інших кредиторів, складають 1,5 мільйони гривень.

Суд розглядаючи план реструктуризації запропонований боржником, з огляду на наявність заборгованості перед банком, приймає рішення про списання частини заборгованості перед іншими кредиторами, а щодо залишку суми приймає рішення про розстрочку на 3 роки.

Таким чином, кредитори опиняються в невигідному становище, оскільки реструктуризація їх вимог фактично буде здійснена для того, щоб боржник міг безболісно та в повному обсязі виконати вимоги перед банком.

На нашу думку, логічніше було б передбачити положення, яке зовсім не дозволить затвердження плану реструктуризації при наявності заборгованості перед банком за «кредитами на розваги», як це передбачено для заборгованості зі сплати аліментів.

В такому випадку єдиною процедурою, яку можна буде застосувати до боржника, буде процедура погашення боргів, в якій задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості за рахунок реалізації майна. Дана норма врівноважить права кредиторів, і при цьому надасть можливість провчити боржника за марнотратство.

Якщо боржник виконає план реструктуризації, провадження у справі про банкрутство закривається, і наступають наслідки щодо звільнення боржника від боргів, мова про які йтиме нижче.

У разі якщо боржником суттєво порушено умови, плану реструктуризації господарський суд припиняє процедуру реструктуризації боргів і визнає боржника банкрутом з введенням процедури погашення боргів боржника.

Метою процедури погашення боргів є задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано ним до завершення процедури погашення боргів.

Виключенням з цього правила є: єдине соціальне житло (квартира, загальна площа якої не перевищує 60 кв. метрів, або житлова площа якої не перевищує 13.65 кв. метрів на кожного члена сім’ї боржника, місце проживання якого зареєстроване у цій квартирі; житловий будинок, загальна площа якого не перевищує 120 кв. метрів); кошти, що перебувають на рахунках боржника у пенсійних фондах та спеціальних фондах соціального страхування, а також майно на яке заборонено звертати стягнення.

При цьому, проектом кодексу передбачено, що суд має право за клопотанням боржника та інших учасників провадження, виключити майно, яке є необхідним для задоволення нагальних потреб боржника та його сім’ї. Вартість такого майна не може перевищувати 15 мінімальних заробітних плат.

Також, законодавцем планується ввести досить потужні та справедливі інструменти захисту майнових інтересів сім’ї боржника у процедурі погашення боргів.

Зокрема, за згодою кредитора, який надав кредит на придбання житла, суд може дозволити не реалізовувати житло та відстрочити виконання залишку боргу на майбутні періоди. Крім того, законопроектом передбачено переважне право членів сім’ї боржника на придбання нерухомого майна, яке належить боржнику.

Грошові кошти отримані від реалізації майна боржника будуть направлятися на задоволення вимог кредиторів в порядку черговості. При цьому, вимоги кредиторів кожної черги будуть задовольнятися у порядку календарної черговості їх виникнення.

Після розрахунку з кредиторами, як і у процедурі реструктуризації боргів, наступають наслідки закриття провадження у справі про банкрутство.

Планується, що наслідком закриття провадження у справі про банкрутство буде звільнення боржника – фізичної особи від боргів. Дане положення не буде розповсюджуватися на непогашену заборгованість зі сплати аліментів, а також інших вимог, які нерозривно пов’язані з особистістю фізичної особи.

При цьому, боржнику може бути відмовлено у звільненні від боргових зобов’язань, якщо боржник: надав недостовірну або приховав необхідну для розгляду справи інформацію; вчиняв дії щодо приховування чи знищення майна; ухилявся від виконання своїх зобов’язань з погашення боргів; штучно створив борг для введення у справу «технічного» кредитора; перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, боржник задовольнив вимоги одного кредитора, що призвело до недостатності майна боржника для задоволення вимог інших кредиторів.

Крім того, законодавцем планується ввести обмеження щодо осіб, яких було визнано банкрутом. Планується, що банкрут протягом 5 років: позбавляється права ініціювати відкриття провадження у справі про банкрутство; позбавляється права на звільнення від боргів у разі повторного відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора; не має права брати на себе зобов’язання за договорами позики і кредитними договорами, а також укладати договори поруки, передавати майно у заставу без зазначення про те, що його було визнано банкрутом; при реєстрації себе як підприємця, зобов’язаний зазначити про те, що він був визнаний банкрутом.

Також, протягом зазначеного строку банкрут, не зможе займатися незалежною професійною діяльністю, в якості адвоката, приватного нотаріусу, арбітражного керуючого, приватного виконавця.

Підсумовуючи викладене, можна сказати, що законопроект не ідеальний та має свої недоліки і шорсткості, які сподіваємося, що будуть усунені законодавцем в майбутньому.

Але при цьому, також можна з певністю сказати, що законопроект передбачає по справжньому ефективний і, що не менш важливо, збалансований механізм захисту майнових інтересів, як кредитора, так і боржника, який надасть можливість максимально задовольнити вимоги кредитора, а також очистити від зобов’язань боржника фізичну особу.

Залишилиcь запитання?

Наші контакти: http://holgroup.com.ua/ https://www.facebook.com/HolGroup.com.ua/ https://www.instagram.com/hol_group/

Автор консультації: HolGroup