05.02.2015 | Автор: Глядик Богдан
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube

Евакуатор і Ваш автомобіль. Правила гри та фінансова сторона питання.

Як показує аналіз справ щодо затримання працівниками Державтоінспекції транспортних засобів, практично завжди затримання автомобіля проводиться неправомірно. Стаття 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення є основною нормою, що регулює питання затримання транспортних засобів (в рамках справ про адміністративні правопорушення).

Ця норма передбачає затримання транспортного засобу шляхом його блокування або доставляння авто для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Читайте статтю (про евакуатор): Застосування судами принципу змагальності сторін на практиці або історія отримання поштою постанови від державного виконавця (господарське судочинство).

Згідно норм цієї статті затримання автомобіля може мати місце лише у разі коли:
А) водій керує транспортним засобом для власних потреб або таким, що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або автомобіль переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів; водій керує транспортним засобом, що підлягає обов’язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов;
Б) водій експлуатує транспортний засіб, ідентифікаційні номери складових частин якого не відповідають записам у реєстраційних документах, знищені або підроблені;
В) на транспортному засобі з порушенням вимог законодавства встановлено або використовуються водієм світлові пристрої, що мають змінну частоту світлових імпульсів, звукові пристрої, що мають змінну основну частоту (за винятком охоронної сигналізації) та які дозволено встановлювати тільки на оперативні або спеціальні транспортні засоби (спеціальні світлові або звукові сигнальні пристрої);
Г) транспортний засіб керується особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, ліцензійної картки на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також якщо водій не має права керування транспортним засобом або водій позбавлений, у встановленому законодавством порядку, права керувати транспортними засобами;
Д) транспортним засобом керує водій, котрий перебуває у стані сп’яніння або водій, який відмовляється від проходження огляду на стан сп’яніння;
Е) здійснюється порушення правил перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами;
Ж) встановлено, що водій здійснює незаконне перевезення іноземців та осіб без громадянства територією України.

Цей перелік є вичерпним.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ на важливу деталь. Вищезгадана норма передбачає два варіанти затримання транспортних засобів. Доставляння авто для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, в тому числі за допомогою спеціального автомобіля – евакуатора, може мати місце виключно у випадку, коли затриманий транспортний засіб суттєво перешкоджає дорожньому руху і усунути таку перешкоду неможливо.

Ще один випадок доставляння транспортного засобу на спеціальний майданчик встановлено Порядком тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках (далі – Порядок). Так, частина 2 пункту 2 цього порядку передбачає, що у разі виявлення транспортного засобу боржника, оголошеного в розшук відповідно до статті 40 Закону України “Про виконавче провадження”, уповноважена особа Державтоінспекції негайно тимчасово затримує такий транспортний засіб та доставляє на спеціальний майданчик чи стоянку.

Тобто інспектор ДАІ не має права вибору способу затримання транспортного засобу на власний розсуд.

ЗВЕРТАЄМО УВАГУ також на те, що у разі затримання транспортного засобу працівник Державтоінспекції зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місцезнаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.

Для прикладу, коли водія притягають до відповідальності за керування в стані сп’яніння (за це передбачено позбавлення водійських прав), такий водій має право (інспектор зобов’язаний про таке право повідомити) викликати когось, хто має право керувати автомобілем для того щоб саме ця особа могла доставити затриманий автомобіль до місця його постійного знаходження.

Транспортний засіб може бути затриманий на строк не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення цього строку власник або довірена особа власника має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення є обов’язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Отже, звертаємо увагу, що для того щоб у інспектора ДАІ виникло право ініціювати затримання транспортного засобу шляхом доставляння його на спеціальний майданчик чи стоянку обов’язково необхідна наявність чотирьох складових:
1) Скоєння водієм авто правопорушення, про які ми згадували вище;
2) Розташування автомобіля створює суттєву перешкоду дорожньому руху;
3) На місці затримання усунути цю перешкоду немає змоги;
4) Водій користується своїм правом повернути автомобіль на місце постійної його дислокації (немає водія, який на законних підставах може перегнати автомобіль).

Тільки при наявності усіх цих обставин транспортний засіб може бути доставлено евакуатором на спеціальний майданчик.

Тепер спробуємо розібратися в питанні оплати таких послуг з примусового затримання транспортного засобу шляхом його блокування і примусового доставляння авто для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також послуг такого зберігання.

Згідно частини 3 статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більше трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу. Таке звернення особи є обов’язковим для його виконання  незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. За подання такого звернення та повернення особі тимчасово затриманого транспортного засобу не може стягуватися плата.

Інша позиція викладена у пункті 12 Порядку тимчасового затримання та зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках, де передбачається, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, здійснюється за письмовим зверненням його водія, власника (співвласника) за умови оплати ним витрат, пов’язаних з транспортуванням та зберіганням такого транспортного засобу, та пред’явлення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.

Саме для цього Порядку було затверджено розміри плат за транспортування і зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів на спеціальних майданчиках (стоянках).

Варто відмітити, що норми підзаконного акту (Порядку) суперечать вимогам Закону (КУпАП).

Відносини щодо доставляння транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також послуги із зберігання транспортних засобів на таких майданчиках по своїй суті носять договірний характер.

Норми цивільного законодавства передбачають, що для чинності договору необхідно дотримання певних вимог, у т.ч. волевиявлення сторони договору має бути вільним і відповідати її внутрішній волі.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в порядку, передбаченому договором.

Отже, якщо відсутнє волевиявлення сторони договірних відносин, договір не може бути чинним.

Крім того, якщо водій не є замовником послуги (у нашому випадку послугу замовляє Державтоінспекція) у нього не з’являється обов’язку виконання договору.

Як підсумок зазначимо, що, на нашу думку, виходячи з аналізу правових норм, вимагання оплати за нав’язані Державтоінспекцією послуги з доставляння транспортного засобу для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку, а також зі зберігання транспортних засобів на таких майданчиках є незаконним. До того часу, доки законодавець не врегулює існуючу колізію в законодавстві, страждати будуть звичайні водії.

Автор консультации: автоюрист Богдан Глядик

0
Нравится
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення