10.01.2019 | Автор: Слуцкая Татьяна Ивановна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Деякі питання кримінального провадження у формі приватного обвинувачення крізь призму останніх законодавчих змін, що набирають чинності 11 січня 2019 р.

Особливості провадження у формі приватного обвинувачення. Як відомо, в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення досудове розслідування та судове провадження здійснюється в загальному порядку, але з урахуванням деяких його особливостей, зокрема таких:

— підставою для початку досудового розслідування кримінального провадження у формі приватного обвинувачення згідно з ч. 4 ст. 26, ч. 1 ст. 478 КПК є заява про вчинення кримінального правопорушення, подана потерпілим (фізичною чи юридичною особою) до слідчого, прокурора, іншої службової особи органу, уповноваженого на початок досудового розслідування. Інакше кажучи, у разі вчинення кримінальних правопорушень, перелік яких визначено ч. 1 ст. 477 КПК, провадження може бути розпочато лише за відповідною заявою потерпілого (його представника);

— відмова потерпілого (його представника у випадках, передбачених КПК) згідно з ч. 4 ст. 26, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК є безумовною підставою для  закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення.

Зміни до законодавства. Варто зазначити, що 11 січня 2019 року набуває чинності (окрім деяких положень) Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами» від 6 грудня 2017 року № 2227-VІІІ.

Зазначеним законом зміни вносяться, зокрема, й до ст. 477 КПК (поняття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення).

Так, по-перше, п. 1 ч. 1 ст. 477 КПК доповнено посиланням на:

1) нові статті, які у змісті КК з’являються з набуттям чинності цим законом — ст. 126-1 КК (домашнє насильство) та ст. 151-2 КК (примушування до шлюбу);

2) ст. 134 КК (незаконний аборт або стерилізація). Цим законом внесено зміни не лише до назви та змісту ст. 134 КК. Цю статтю включено до переліку кримінальних проваджень, що здійснюються у формі приватного обвинувачення;

3) ч. 1 ст. 153 КК (сексуальне насильство), посилання на яку (ч. 1 ст. 153 КК (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом)) до змін містилося у п. 2 ч. 1 ст. 477 КПК та було обтяжене додатковою умовою «якщо воно було вчинене чоловіком (дружиною) потерпілого».

  По-друге, виключено пункти 2 і 3 ч. 1 ст. 477 КПК, а разом із ними з переліку кримінальних проваджень, що здійснюються у формі приватного обвинувачення, виключено вказівку на 21 статтю Особливої частини кримінального закону, з яких значна частина кримінальних правопорушень, визначених у наведених нормах, не належить до злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.

Наприклад, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 477 КПК у формі приватного обвинувачення здійснювалося провадження щодо злочинів, передбачених ст. 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), ст. 186 (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), ст. 189 (вимагання, крім вимагання, вчиненого організованою групою, а також поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи), ст. 190 (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою), ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою, або шкода від якого завдана державним інтересам), ст. 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), частинами 1 або 2 ст. 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), ст. 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) КК, за умови, якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем чи членом сім’ї потерпілого, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і завдала шкоду виключно власності потерпілого. Отже, з 11 січня 2019 року у таких випадках кримінальне провадження буде здійснюватися в загальному порядку.

ДАЙДЖЕСТ: 200 правових позицій ЄСПЛ у кримінальному провадженні

Дія закону в часі. Норми процесуального закону не мають зворотної дії в часі. Разом із тим слід зважати на ч. 1 ст. 5 КПК, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення. Тож для вирішення питання, за якою редакцією процесуального закону має розглядатися відмова потерпілого від обвинувачення, визначальними є дата надходження до слідчого, прокурора чи суду такої відмови у формі заяви чи клопотання про закриття кримінального провадження на цій підставі, а також дата набуття чинності означених змін до КПК.

Іншими словами, якщо така відмова від обвинувачення у провадженнях передбачених пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 477 КПК надійшла 10 січня 2019 року чи раніше (згідно з реєстраційним штампом), вона, з огляду на положення ст. 5 КПК, має бути розглянута згідно з положеннями КПК, чинними на момент початку дії (відмови від обвинувачення), та відповідно кримінальне провадження має бути закрито. У такому ж порядку має розглядатися відмова потерпілого від обвинувачення, яка надійшла 11 січня 2019 року або пізніше, однак згідно з штампом відділення поштового зв’язку була подана до 11 січня 2019 року включно.

    Додатково. 11 січня 2019 року також набувають чинності зміни до КПК, що стосуються:

— доповнення переліку документів, які можуть бути тимчасово вилученими у межах заходу забезпечення кримінального провадження — тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом: документи, які посвідчують право на володіння та носіння зброї;

— закріплення переліку обмежувальних заходів, які можуть бути застосовані до підозрюваного, обвинуваченого у разі обрання більш м’якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу в інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством;

— уточнення, що підставою для закриття кримінального провадження, пов’язаного з домашнім насильством, не може бути відмова потерпілого, його представника від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення;

— обмеження ініціювання угод про примирення у кримінальних провадженнях щодо злочинів, пов’язаних з домашнім насильством.

Аналізуйте судовий акт: Кримінальне провадження є таким, що здійснюється у формі приватного обвинувачення у разі, якщо не містить обтяжуючих обставин викладених у диспозиції відповідної статті КК (ВС/ККС № 750/7366/15-к від 16.10.2018)

Крім того, беручи до уваги зміни до КК внесені цим законом, зокрема:

а) щодо доповнення новою частиною ст. 76 КК, яка передбачає можливість (право) суду покласти на засудженого за вчинення злочину, пов’язаного з домашнім насильством, додаткові обов’язки та заборони, передбачені ст. 91-1 КК (обмежувальні заходи);

б) зміну конструктивних та кваліфікуючих ознак певних складів (закріплено оновлений підхід до злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, запроваджуючи концепцію «добровільної згоди» та факт «проникнення», як розмежування між зґвалтуванням та іншими формами сексуального насильства);

в) криміналізацію діянь — під час правозастосування цих норм, слід враховувати положення ст. 5 КК щодо зворотної дії закону про кримінальну відповідальність у часі.

Автор статті: кандидат юридичних наук 

Заслужений юрист України

Слуцкая Татьяна Ивановна

Аналізуйте судовий акт:  Інститут угод у кримінальному провадженні жодним чином не кореспондуються з інститутом звільнення від кримінальної відповідальності, є взаємовиключними та потребують розмежування (ВС/ККС у справі № 439/1344/17 від 16.10.2018р.)

5
Нравится
  
4531 Просмотров
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення