Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Виділяють чотири форми домашнього насильства: фізичне, сексуальне, психологічне або економічне насильство.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.
Ознаки психологічного насильства:
Окремий конфлікт у сім'ї, випадкова образа чи навіть повторювані сварки - це не психологічне насильство. Насильство - свідома поведінка, використання власної переваги й контроль жертви. Це ускладнює для постраждалих ефективний захист почуттів та інтересів.
Психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, нездатністю дітей самостійно подбати про себе. Часто батьки й опікуни «не розуміють», що їхні дії чи слова (або ж бездіяльність) є психологічним насильством. Відтак, кількість дітей-жертв психологічного насильства найбільша з-поміж усіх його видів - 45%.
Прояви психологічного насильства щодо дітей:
- «Ти тупий/тупа»;
- «Так і виростеш нездарою»;
- «Чого витріщився - вчи!»;
- «В одне вухо влетіло, через інше вилетіло»;
- «Ти, як баран, уперся рогами в стіну»;
- «Іди і розкажи йому/їй, може, він/вона тебе послухає»;
- «Іди і скажи йому/їй, що він/вона "поганий"/"погана"»;
- «Передай йому/їй, що я більше його/її не хочу бачити»;
- «Ти зі мною, бо він/вона вчинила погано, я б ніколи так не зробив/зробила»;
- «Іди до нього/неї, тебе ж там більше люблять»;
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
Основні ознаки економічного насильства:
Економічне насильство часто важко припинити, оскільки жертва цілковито позбавлена ресурсів для самостійного життя і залежна від допомоги сторонніх.
Прояви економічного насильства щодо дітей:
Сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
Ознаки сексуального насильства:
Статевий акт, який вчиняє повнолітня особа із дитиною у віці до 16 років, незалежно від її згоди, є сексуальним насильством щодо дітей.
Прояви сексуального насильства щодо дітей:
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Ознаки фізичного насильства:
Бути жертвою насильства - несвідоме рішення, тоді як бути кривдником - це свідомий вибір завдавати шкоду життю та здоров'ю іншої людини.
Насильство завдає шкоди не лише фізичному, а й психічному здоров'ю постраждалих, і часто супроводжується сексуальним та економічним насильством.
Прояви насильства щодо дітей:
Суб’єктами домашнього насильства є:
1) подружжя;
2) колишнє подружжя;
3) наречені;
4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);
5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти;
6) особи, які мають спільну дитину (дітей);
7) батьки (мати, батько) і дитина (діти);
8) дід (баба) та онук (онука);
9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка);
10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка);
11) рідні брати і сестри;
12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука);
13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими;
14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням;
15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім’ї патронатного вихователя.
16) також інші родичі, особи, які пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки, за умови спільного проживання.
Заходи протидії домашньому насильству
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника (видається тільки співробітниками поліції (відділ по протидії домашнього насильства “Поліна”) по заяві потерпілої особи оцінюючі всі ризики у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.);
2) обмежувальний припис стосовно кривдника (виноситься тільки рішенням суду по заяві потерпілої особи при неодноразовому притягнення особи до відповідальності по ст. 173-2 КУпАП або при існуванні термінового заборонного припису);
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи (співробітниками поліції (відділ по протидії домашнього насильства “Поліна”));
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників (співробітниками поліції (відділ по протидії домашнього насильства “Поліна”)).
Перш за все, якщо щодо вас вчиняється будь-яка форма домашнього насильства ви можете викликати або звернутися із письмовою заявою до відділення поліції (відділ по протидії домашнього насильства “Поліна”) про притягнення особи до відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адже вчинення домашнього насильства (умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого), відповідно до вищезгаданої статті тягнуть за собою накладення штрафу на кривдника від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Така відповідальність для кривдника встановлюється Постановою суду на підставі наданих доказів факту вчинення домашнього насильства.
Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою ст. 173-2 КУпАП , тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.
Також під час виклику співробітників Національної поліції України на місце вчинення домашнього насильства ви маєте право вимагати видачі стосовно кривдника термінового заборонного припису.
Поліцейський уповноваженого підрозділу поліції при винесені термінового заборонного припису повинен здійснити оцінку ризиків за фактом вчинення домашнього насильства та визначити рівень небезпеки.
Що таке оцінка ризиків?
Оцінка ризиків проводиться шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з’ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи. За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який враховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.
Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо». Питання стосуються безпосередньо безпеки постраждалої особи: чи кривдник погрожував її вбити, чи застосовував фізичне насильство, чи перебував кривдник у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння (має алкогольну чи наркотичну залежність) та ін.
Для чого потрібна оцінка ризиків?
Відповідаючи від постраждалої особи відповіді на такі запитання, поліцейський визначить таким чином рівень небезпеки: високий, середній або низький. І, що важливо, відмова або небажання постраждалої особи спілкуватися із правоохоронними органами може розцінюватися представниками поліції як високий рівень небезпеки. Тобто, якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді/Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.
Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні – терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції. У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції ОБОВ’ЯЗКОВО виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.
Терміновий заборонний припис видається співробітниками Національної поліції України строком до 10 днів і передбачає наступні заходи:
1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;
2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;
3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Якщо Ви будете мати одну або більше Постанов про притягнення кривдника до адміністративної відповідальності кривдника за ст. 173-2 КУпАП винесених відносно кривдника або терміново заборонний припис, ви можете звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису, який видається строком до 6 місяців та передбачає наступні заборони:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.
Розгляд судом справ про видачу і продовження обмежувального припису
|
Правові норми, що підлягають застосуванню при вирішенні справ |
Глава 13 розділу IV ЦПК України; Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». |
|
Відповідальність за вчинення домашнього насильства |
- Кримінальна (систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства, сексуальне насильство) – ст. 126-1, 153 Кримінального кодексу України; - Адміністративна (вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства,) – ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. |
|
Умисне невиконання обмежувальних заходів або умисне невиконання обмежувальних приписів |
Умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до двох років (ст. 390-1 Кримінального кодексу України). |
|
Заходи тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків |
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб. (частина 2 статті 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству») |
|
Обмежувальні заходи, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство |
В інтересах потерпілого від злочину, пов’язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені такі обов’язки: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства; 2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; 3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв’язку з роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин; 4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв’язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб; 5) направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми. (стаття 91-1 Кримінального кодексу України) |
|
Підсудність |
Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу (ст. 350-1 ЦПК). |
|
Розмір ставки судового збору |
Судові витрати, пов’язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави (ч. 3 ст. 350-5 ЦПК). |
|
Заявник |
- особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (п. 1 ч. 2 ст. 350-2 ЦПК); - особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (п. 2 ч. 2 ст. 350-2 ЦПК); - батьками та іншими законними представниками дитини, родичами дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухою або вітчимом дитини, а також органом опіки та піклування в інтересах дитини, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (п. 3 ч. 2 ст. 350-2 ЦПК); - опікуном, органом опіки та піклування в інтересах недієздатної особи, яка постраждала від домашнього насильства, - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», або постраждала від насильства за ознакою статі, - у випадках, визначених Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (п. 4 ч. 2 ст. 350-2 ЦПК). |
|
Заінтересована особа |
- заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису (ч. 1 ст. 350-3 ЦПК); - заінтересованими особами також можуть бути інші фізичні особи, прав та інтересів яких стосується заява про видачу обмежувального припису, а також органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах їх компетенції (ч. 2 ст. 350-3 ЦПК). |
|
Зміст заяви |
У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено: - найменування суду, до якого подається заява (п. 1 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК); - ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 ЦПК, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі (п. 2 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК); - обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності) (п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої статті 350-4 ЦПК, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування (ч. 2 ст. 350-4 ЦПК). |
|
Розгляд справи |
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду. |
|
Рішення суду |
Розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» або Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», на строк від одного до шести місяців. Обмежувальний припис, виданий судом стосовно особи, яка на момент винесення рішення суду не досягла вісімнадцятирічного віку, не може обмежувати право проживання (перебування) цієї особи у місці свого постійного проживання (перебування). Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання. |
|
Продовження обмежувального припису |
За заявою осіб, визначених статтею 350-2 ЦПК, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 ЦПК. |
|
Вручення рішення суду, повідомлення про видачу або продовження обмежувального припису |
Копії повного рішення суду вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні у судовому засіданні, копія рішення суду надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення негайно, але не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення. Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника. |
|
Предмет доказування |
- Факт вчинення домашнього насильства; - Оцінка ризиків (оцінка ризиків - оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»)). |
|
Приблизний перелік необхідних доказів |
Основні: - Терміновий заборонний припис, винесений уповноваженим працівником Національної поліції; - Постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП; - Рішення суду про видачу обмежувального припису (у разі звернення до суду із заявою про продовження обмежувального припису); - Вирок суду про притягнення кривдника до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України. Другорядні: - Лікарські (медичні) висновки про факт нанесення постраждалій особі тілесних ушкоджень, побоїв, мордувань; - Листи (відповіді) поліції, слідчих управлінь, уповноважених працівників поліції, що підтверджують факти звернення особи до поліції та нанесення особі тілесних ушкоджень, побоїв, мордувань, вчинення психологічного, сексуального, економічного насильства, тощо; - Постанова суду про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП (хуліганство з описом подій); - Чинний витяг з ЄРДР про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України із зазначенням відомостей про потерпілу особу та підозрюваного (особу-кривдника); - Показання свідків (пояснення близьких, сусідів, знайомих), яким відома ситуація про вчинення кривдником домашнього насильства; - Висновок експерта; - Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173-2 КУпАП; - Пояснення дільничного офіцера поліції, якому відомо про вчинення домашнього насильства. |
|
Інше |
- Постанова суду про відмову у притягненні особи до адміністративної відповідальності (у зв’язку з відсутністю підстав та/або закінченням строків притягнення) не є доказом для суду при розгляді заяви про видачу обмежувального припису. |
Отримати безоплатну правову допомогу можна отримати безпосередньо звернувшись до найближчого центру або бюро правової допомоги у вашому регіоні, адреси зазначені за посиланням https://www.legalaid.gov.ua/tsentry/.
Документи, які необхідні жертві домашнього насильства для звернення за вторинною правовою допомогою до Центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги:
Перелік документів не є вичерпним. Особа, яка бажає отримати БВПД, має право подати будь-який інший документ, який підтверджує її належність до суб’єкта права на БВПД.
Якщо ви постраждали або стали свідком домашнього насильства щодо своїх близьких, рідних чи знайомих – Не мовчіть! Звертайтесь за допомогою.
Отримати правову допомогу можна в центрах та бюро системи БПД (усього в Україні їх понад 500) або дистанційно (телефоном чи онлайн).
Отримати безоплатну правову допомогу дистанційно можливо:
Також діють:
- Національна "гаряча лінія" з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного);
- Національна дитяча “гаряча лінія” 0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного).
Просмотров
Коментарии
Просмотров
Коментарии
Получите быстрый ответ на юридический вопрос в нашем мессенджере , который поможет Вам сориентироваться в дальнейших действиях
Вы видите своего юриста и консультируетесь с ним через экран, чтобы получить услугу, Вам не нужно идти к юристу в офис
На выполнение юридической услуги и получите самое выгодное предложение
Поиск исполнителя для решения Вашей проблемы по фильтрам, показателям и рейтингу
Просмотров:
214
Коментарии:
0
Просмотров:
153
Коментарии:
0
Просмотров:
103
Коментарии:
0
Просмотров:
447
Коментарии:
0
Просмотров:
661
Коментарии:
0
Просмотров:
275
Коментарии:
0
Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.
Полный текстCopyright © 2014-2024 «Протокол». Все права защищены.
page
youtube