28.01.2019 | Автор: Максимович Світлана Михайлівна
Задать вопрос автору
Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram youtube

Аналіз судової практики щодо оскарження наказу про проведення податкової перевірки

В даній статті розглянуто дві діаметрально протилежні правові позиції щодо того, чи може наказ про проведення податкової перевірки бути оскарженим після того, як перевірка фактично відбулася (були допущені до перевірки посадові особи податкових органів).

Правова позиція №1: Наказ про проведення податкової перевірки може бути оскаржений в суді тільки у тому випадку, якщо допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки не відбувся (перевірка фактично не проведена)

Так, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018 року (справа №826/3014/16, адміністративне провадження №К/9901/27695/18) колегія суддів Касаційного адміністративного суду вказала, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі, в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Також у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 року (справа № №822/28/15, адміністративне провадження №К/9901/8188/18) колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення, зокрема фактичної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Висновки до правової позиції №1:

1. Платник податків має право захищати свої права шляхом недопущення посадових осіб податкових органів до проведення перевірки (згідно абз. 5 п.81.1 ст. 81 Податкового кодексу України).

2. Якщо допуск до перевірки фактично відбувся, то предметом судового розгляду має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Правова позиція №2: Наказ про проведення податкової перевірки може бути оскарженим незалежно від того чи відбулась така перевірка

Так, згідно Постанови Верховного суду від  21.03.2018 року (справа № 812/602/17, адміністративне провадження № К/9901/5128/17) колегія суддів Кассаційного адміністративного суду зазначила, що  право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення, і не ставиться в залежність від наслідків його реалізації, що узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14.

Згідно постанови Верховного Суду від 27.01.2015 року (справа №21-425а14) колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України вказала, що з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Висновки до правової позиції №2:

1.                  Оскарження наказу про проведення податкової перевірки не залежить від того, чи відбулась така перевірка (були допущені до перевірки посадові особи податкових органів).

Скасування судом наказу про проведення податкової перевірки має наслідком визнання результатів такої перевірки незаконними.

Фото: джерело Forbes Україна

Автор статті: Максимович Світлана, помічник адвоката, АО «АЛГІЗ»

2134
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.


Популярні судові рішення