ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2018 року

Київ

справа №826/3014/16

адміністративне провадження №К/9901/27695/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Калініна О.С.,

представника позивача - Бучинського О.Й.,

представників відповідача - Морозова П.В., Мельника А.А., Перепелюка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 (головуючий суддя - Лічевецький І.О., судді - Желтобрюх І.Л., Мамчур Я.С.)

у справі 826/3014/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Теміс СМТ»

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання неправомірним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» (далі - ТОВ «Теміс СМТ») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві) про визнання неправомірним та скасування наказу від 15.02.2016 № 539.

В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило, що прийнятий відповідачем наказ про проведення перевірки від 15.02.2016 № 539 не відповідає вимогам чинного законодавства, а постанова слідчого не може бути підставою для видання оскаржуваного наказу.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 21.04.2016 адміністративний позов ТОВ «Теміс СМТ» задовольнив: визнав протиправним та скасував наказ ГУ ДФС у м. Києві від 15.02.2016 № 539; та вирішив питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що слідчий не наділений повноваженнями щодо призначення перевірок, ГУ ДФС у м. Києві не є компетентним органом щодо проведення цієї перевірки, а сам наказ видано у період дії мораторію на проведення перевірок.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 27.10.2016 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нову постанову, якою відмовив ТОВ «Теміс СМТ» у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що оскаржуваний наказ ГУ ДФС у м. Києві прийнято правомірно, оскільки постанова слідчого про проведення перевірки була прийнята до внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, тому підлягала виконанню відповідним контролюючим органом.

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ «Теміс СМТ» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив про відсутність передбачених законом підстав для проведення перевірки, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваного наказу перевірки суб'єктів господарювання на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) могли призначатися лише за рішенням суду. Крім того, на думку скаржника, ГУ ДФС у м. Києві не мало повноважень на прийняття наказу та проведення перевірки. Одночасно з цим позивач вказав на те, що судом апеляційної інстанції не враховано, що в 2016 році діяв мораторій на проведення перевірки.

Відповідач не скористався своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

22.02.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі - КАС України), передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 10.02.2015 старшим слідчим з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві прийнято постанову «Про призначення позапланової документальної перевірки».

Цим процесуальним документом призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Теміс СМТ» по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «Сетмаркет» за 2012-2014 роки, проведення якої доручено ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

15.02.2016 начальником ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України видано наказ № 539, яким призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Теміс СМТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства під час здійснення операцій з ТОВ «Мікас Плюс», ТОВ «Сетмаркет» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 тривалістю 5 робочих днів з 23.02.2016.

Вважаючи протиправним вказаний наказ, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 78.5 статті 75 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 статті 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.02.2016 директору ТОВ «Теміс СМТ» вручено копію наказу від 15.02.2016 № 539 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки та пред'явлено службові посвідчення з направленнями від 16.02.2016 №713/26-15-13-07-01, № 712/26-15-13-07-01 на проведення перевірки, що підтверджується особистим підписом директора ТОВ «Теміс СМТ» у вказаних направленнях.

Разом з тим, на виконання спірного наказу про проведення перевірки директору ТОВ «Теміс СМТ» також вручено запит від 23.02.2016 №3930/10/26-15-13-07-01 про надання документів по господарським операціям з ТОВ «Мікас Плюс» та ТОВ «Сетмаркет» за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

У судовому засіданні представник відповідача підтвердив, що перевірка позивача проводилася у період з 23.02.2016 по 29.02.2016, за результатами якої у подальшому були прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016.

Тобто допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ» відбувся та контролюючим органом реалізовано право на проведення такої перевірки.

При цьому посилання позивача на лист № 20/02-16 від 25.02.2016 «Про відмову платника податків від допуску до документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ», направлений на адресу ГУ ДФС у м. Києві, суд не бере до уваги, оскільки перевірка 23.02.2016 фактично вже була розпочата.

Між тим, колегія суддів зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки, зокрема виїзної, щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту ухвалення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платників податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 804/1113/16 (К/9901/19326/18), від 30.11.2018 у справі № 808/1641/15 (К/9901/6626/18).

Таким чином, оскільки допуск до проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Теміс СМТ» відбувся, а ГУ ДФС у м. Києві фактично реалізовано свою компетенцію на проведення такої перевірки та оформлення її результатів, то дії контролюючого органу щодо призначення та проведення розглядуваної перевірки не є таким, що порушують права позивача.

При цьому позивач не позбавлений права оскаржити прийняті за результатами документальної виїзної перевірки податкові повідомлення-рішення з підстав їх невідповідності закону чи компетенції контролюючого органу, у тому числі з підстав застосування до ТОВ «Теміс СМТ» гарантованого державою мораторію на проведення перевірки, передбаченого пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою ТОВ «Теміс СМТ» відмовлено у задоволенні позову, є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 344, 349, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Теміс СМТ» залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2016 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2018 року.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова