Алгоритм. Оскарження рішення суду про тимчасовий доступ до документів

Присоединяйтесь к нам в социальных сетях: telegram viber youtube
Алгоритм. Оскарження рішення суду про тимчасовий доступ до документів - 0_85493100_1618990541_607fd5cdd0be9.png

В кримінальних провадженнях, що стосуються економічних злочинів, слідчі переважно просять у суду дозвіл вилучити значний обсяг оригіналів документів. Інколи це може негативно вплинути на діяльність самого суб’єкта господарювання.

В яких випадках можна оскаржити рішення суду про вилучення оригіналів документів та як правильно обґрунтувати скаргу?

Щоб отримати доступ до документів, які перебувають у певної особи, слідчому потрібно звернутися до суду з клопотанням про отримання їх копій/оригіналів. У кримінальних провадженнях, що стосуються економічних злочинів, слідчі переважно просять у суду дозвіл вилучити значний обсяг оригіналів.

Вилучення, наприклад, статутних документів, документації по роботі з контрагентами може негативно вплинути на діяльність самого суб’єкта господарювання. Повернути потім такі документи буде проблематично, а часто запитувані документи ще й не мають відношення до кримінального провадження.

На цей випадок законодавець передбачив можливість оскаржити ухвалу суду про тимчасовий доступ до речей і документів (п.10 ч.1 ст.309 КПК України). Володілець майна має право оскаржити ухвалу суду про тимчасовий доступ, якщо суд дозволив вилучення оригіналів документів:

  • Які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності.
  • За відсутності яких ФОП чи юрособа позбавляється можливості здійснювати свою діяльність.

До таких документів можна віднести: 1) оригінали установчих і реєстраційних документів, ліцензій, дозволів, 2) документів на нерухоме майно чи транспортні засоби, 3) документи, що підтверджують кваліфікацію працівників, наказів про призначення їх на посаду.

Отже, надання судом дозволу на отримання лише копій документів не створює права на оскарження ухвали суду. А в апеляційній скарзі власник майна в будь-якому разі повинен буде довести, що суд реально перешкоджає подальшій нормальній роботі суб’єкта господарювання.

Практичні кейси

Для прикладу — кілька ситуацій із судової практики. Зазначу, що крім уже вказаних підстав суди звертають увагу на (не)доведення слідчим значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні; можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах; обґрунтування необхідності вилучення речей (ч.2 ст.160 КПК). Слідчі часто необґрунтовано ігнорують ці вимоги, що дає додаткові підстави для апеляції.

Випадків задоволення апеляцій дуже мало. Можливо, через надання судами першої інстанції доступу саме до копій документів або ж через позицію власників за замовчуванням надавати документи, щоб «не сваритися» з правоохоронцями. Тому наведені приклади належать до попередніх років.

Ухвала від 24.07.2018 №757/19351/18-к

Апеляційний суд м. Києва задовольнив апеляцію власника майна та скасував рішення суду першої інстанції про дозвіл на вилучення документів.

Суд першої інстанції надав дозвіл вилучити усю документацію між ТОВ та його підрядником (договори, додатки, специфікації до них, податкові накладні, накладні, сертифікати якості рахунки-фактури, платіжні доручення, векселі, акти прийому-передачі тощо).

Однак володілець майна довів, що вилучення оригіналів не допоможе довести будь-які обставини в кримінальному провадженні, а слідчий суддя не обґрунтував підстав, тому дійшов висновку про надання тимчасового доступу. Також до апеляції долучили рішення суду про скасування ППР, прийняте на підставі висновків, викладених в акті перевірки, і суд дійшов висновку, що доступ до документів із можливістю вилучення їх оригіналів є необґрунтованим.

Ще один приклад з Апеляційного суду м. Києва (ухвала від 26.04.2016 № 761/11790/16-к).

Суд першої інстанції надав дозвіл на вилучення первинних документів фінансово-господарської діяльності, ТТН, прибуткових накладних ТОВ, документів щодо митного оформлення обладнання тощо.

Під час розгляду апеляції суд погодився, що ані слідчим суддею, ні слідчим не було дотримано вимог п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України. Під час складання клопотання слідчий повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення.

Слідчим не вказано, як саме надання доступу до оригіналу ліцензії на виробництво електроенергії необхідно для встановлення обставин вчинення кримінальних правопорушень. А слідчий суддя не обґрунтував і не зазначив жодних підстав, чому дійшов висновку про надання доступу до оригіналу вказаної ліцензії.

Є й приклади, коли суди апеляційної інстанції відмовляють у відкритті провадження чи по суті скарги, оскільки володілець майна не обґрунтував втручання у його господарську діяльність або оскаржив надання дозволу на вилучення копій, а не оригіналів документів (ухвали ВАКС від 17.08.2020 №991/6393/20; Апеляційного суду м. Києва від 01.06.2016 №753/8344/16-к; від 04.10.2018 № 752/12734/18).

Замість висновку

Оскаржити та скасувати ухвалу про надання дозволу слідчому на вилучення оригіналів документів реально. Для цього потрібно обґрунтувати в апеляційній скарзі надмірне втручання у права володільця майна, довести негативний вплив від вилучення документів на господарську діяльність підприємства та відсутність відношення вказаних документів до кримінального провадження.

Автор статті: Дмитро Никифоров, адвокат, партнер юридичної фірми Bargen

2095
Просмотров
0
Комментариев
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярные события
ЕСПЧ
0