Історія справи

Постанова від 31.01.2024 року у справі №480/4122/22

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 480/4122/22

адміністративне провадження № К/990/28040/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу № 480/4122/22

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року (ухвалене у складі головуючого судді Кравченка Є.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді П`янової Я.В., суддів: Присяжнюк О.В., Спаскіна О.А.)

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі - МОУ, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 , третя особа 1), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 04.11.2021 за №167, щодо відмови ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка позивача та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3 , як резервіста, якого було призвано на навчальні збори.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року Сумський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (далі - Сумський ОТЦКСП, третя особа 2) залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

2. В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилається на те, що її чоловік ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) захворів під час проходження навчальних зборів, перебуваючи в розташуванні військової частини, тобто під час виконання обов`язків служби у військовому резерві. В результаті хвороби був госпіталізований та помер. На момент смерті ОСОБА_3 перебував у списках особового складу військової частини, а тому смерть вважається такою, що настала під час проходження зборів.

ОСОБА_1 вважає, що з огляду на норми пункту 3 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) вона та її син мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату загибелі (смерті).

Втім Міністерство оборони України протиправно відмовило у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки ОСОБА_3 не виконував обов`язків військової служби.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 04 листопада 2021 року № 167, щодо відмови ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 у призначені та виплаті одноразової грошової допомоги.

Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3 , як резервіста, якого було призвано на навчальні збори, та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки наданої судом.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

4. Приймаючи такі рішення, суди виходили з того, що ОСОБА_3 захворів під час проходження навчальних зборів, перебуваючи в розташуванні військової частини, тобто під час виконання обов`язків служби у військовому резерві, в результаті хвороби був госпіталізований та помер, на момент смерті перебував у списках особового складу військової частини.

Суди дійшли висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу задоволенню не підлягає, оскільки стосується втручання у дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Для належно захисту прав позивачки вийшли за межі позовних вимог та зобов`язали Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. 14 серпня 2023 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства оборони України.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Cкарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій допущені істотні порушення норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим ухвалені незаконні рішення. Відповідач наполягає, що захворювання сержанта запасу ОСОБА_3 , яке призвело до його смерті, пов`язане з проходженням військової служби, але його смерть настала не під час виконання обов`язків служби у військовому резерві. Тому, дія норми пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ на випадок з ОСОБА_3 не розповсюджується. Тому позивачка та її син не мають права на призначення та отримання одноразової грошової допомоги.

Також МОУ зазначило, що сержант ОСОБА_3 помер перебуваючи на лікуванні та після закінчення навчальних зборів, а тому не міг виконувати обов`язки військової служби в цей час.

Підставою для відкриття касаційного провадження відповідач зазначив пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосування підпункту 3 частини 2 статті 16 Закону № 2011-XIІ, якою встановлена можливість призначення і виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї померлого у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, а не захворювання, яке призвело до смерті резервіста, пов`язане з проходженням військової служби.

За результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 серпня 2023 року визначено склад колегії суддів: Стрелець Т.Г. (головуючий суддя), Стеценко С.Г., Рибачук А.І.

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

Відзивів на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило, що не перешкоджає касаційному перегляду справи.

Верховний Суд ухвалою від 30 січня 2024 року призначив касаційну скаргу до розгляду у письмовому судовому засіданні у касаційній інстанції на 31 січня 2024 року.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 була дружиною померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу у них є спільний син, ОСОБА_2 , 2005 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .

Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 квітня 2021 року № 185/ДСК та на підставі Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 12 травня 2021 року № 8 з 12 травня 2021 року сержант запасу ОСОБА_3 був призваний для проходження військових зборів, зарахований на всі види забезпечення та призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 .

22 травня 2021 року через різке погіршення самопочуття та після того, як в медичному центрі «Флоріс» м. Суми за результатом комп`ютерної томограми головного мозку у ОСОБА_3 діагностовано ознаки обширного інфаркту лівої гемісфери головного мозку в басейні CMА за ішемічним типом, ОСОБА_3 був госпіталізований до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» СМР, де знаходився на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії до 29 травня 2021 року, що підтверджується листком непрацездатності від 31 травня 2021 року.

Відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 квітня 2021 року №185/ДСК та на підставі п. 4 Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 26 травня 2021 року № 22 сержант запасу ОСОБА_3 вважався таким, що перебуває в списках військової частини, у зв`язку із хворобою.

29 травня 2021 року, перебуваючи в КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» СМР, ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 .

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть № 69 від 31 травня 2021 року хвороба, що призвела до смерті ОСОБА_3 : набряк головного мозку, інфаркт головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії.

На підставі п. 2 Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 01 червня 2021 року за № 25 сержант запасу ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу 30 травня 2021 року у зв`язку зі смертю.

Згідно витягу з протоколу № 420 від 02 серпня 2021 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, комісією встановлено, що захворювання сержанта ОСОБА_3 1978 року народження - «Інфаркт головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії. Набряк головного мозку», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язане з проходженням військової служби.

31 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулась через ІНФОРМАЦІЯ_3 до Міністерства оборони України із заявою, в якій просила призначити та виплатити їй та її сину ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року у зв`язку із смертю чоловіка позивача та батька сина - сержанта запасу ОСОБА_3 , як резервіста, якого було призвано на навчальні збори.

Зі змісту витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 167 від 04 листопада 2021 року (пункт 1), встановлено, що розглянувши подані документи, Комісія Міністерства оборони України дійшла висновку про відмову ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги.

В обґрунтування свого рішення Комісія Міністерства оборони України зазначила, що згідно з висновком Регіональної ВЛК від 02 серпня 2021 року за № 420, причиною смерті є захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, а не з виконанням обов`язків військової служби. Строк закінчення зборів - 26 травня 2021 року. ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби, оскільки він, по-перше, перебував на лікуванні, тобто був звільнений від виконання обов`язків військової служби, а по-друге, смерть настала після закінчення зборів.

Позивач, не погодившись з такою відмовою, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Вважаючи відмову протиправною, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

7. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

Згідно статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (надалі - Закон № 2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ.

Відповідно до норм статті 1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Дія цього Закону поширюється на військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей (пункт 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно положень частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:

загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві (пункт 3 вказаної частини);

встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві (пункт 6 вказаної частини).

отримання військовозобов`язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві (пункт 9 вказаної частини).

Відповідно до змісту частини третьої статті 16 Закону № 2011-ХІІ військовозобов`язані та резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби, служби у військовому резерві, за умов, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», указами Президента України.

Отже, законодавець в пункті 3 частини другої статті 16 так само, як і в частині третій цієї статті Закону № 2011-ХІІ визначає дві категорії суб`єктів на яких розповсюджується дія цих норм, а саме військовозобов`язані та резервісти. Також визначає, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибель (смерті) зазначених осіб, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

8. Зі змісту оскаржуваного рішення комісії МОУ судом установлено, що підставою для відмови позивачці та її сину у виплаті одноразової грошової допомоги стало те, що ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби, оскільки він, по-перше, перебував на лікуванні, тобто був звільнений від виконання обов`язків військової служби, а по-друге, смерть настала після закінчення зборів.

Отже, ключовим питанням у цій справі є законність незастосування до спірних правовідносин пункту 3 частини другої статті 16 Закону № 2011-XIІ.

З даного приводу колегія суддів КАС ВС зазначає, що згідно частини другої та третьої Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до норм часини 9 статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України за військовим обов`язком поділяються, зокрема на:

військовозобов`язаних - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервістів - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини (частина десята статті статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно частини 10 статті 11 Закону № 2232-XII під час навчальних зборів (стажування), передбачених програмами підготовки офіцерів запасу, на громадян України, які проходять таку підготовку, поширюються права та обов`язки, встановлені актами законодавства для військовозобов`язаних, призваних на збори.

Відповідно до норм частини першої та другої статті 29 Закону № 2232-XII військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.

Права та обов`язки військовозобов`язаних під час проходження зборів та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві встановлюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами. На військовозобов`язаних та резервістів поширюється дія статутів Збройних Сил України.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що метою навчальних зборів є підготовка військовозобов`язаних та резервістів до проходження військової служби направленої на виконання робіт із забезпечення оборони держави.

9. Початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації (пункт 2 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII).

Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року № 618/2012 затверджено «Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України», яке визначає порядок добору, умови прийняття громадян України (далі - громадяни) на службу у військовому резерві Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовий резерв) та проходження ними служби у військовому резерві.

Пунктом 8 даного Положення визначено, що початком проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день видання наказу керівника органу військового управління, командира (начальника) військової частини (установи) (далі - командир (начальник) військової частини (установи)) про прийняття (зарахування) громадянина на службу у військовому резерві і призначення на посаду, яка комплектується резервістами.

Указом Президента України від 06 червня 2014 року, № 502/2014 внесені зміни до Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України від 29 жовтня 2012 року, № 618/2012, відповідно до яких у тексті Положення слова «проходження підготовки, зборів», «проходження навчальних та перевірочних зборів», «проходження підготовки та зборів», «проходження підготовки чи зборів», «проходження підготовки або зборів» замінено словами «виконання обов`язків служби у військовому резерві».

Отже поняття «виконання обов`язків служби у військовому резерві» замінило поняття: «проходження підготовки, зборів» та «проходження навчальних та перевірочних зборів».

Пунктом 9 Положення встановлено, що резервісти вважаються такими, що виконують обов`язки служби у військовому резерві:

1) на території військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, або в іншому місці її проходження протягом службового (навчального) часу, включаючи заняття, перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);

2) на шляху прямування до місця виконання обов`язків служби у військовому резерві або зі служби, під час службових поїздок;

3) поза військовою частиною, якщо перебування там передбачено обов`язками резервіста або наказом відповідного командира (начальника) військової частини (установи).

Тобто з моменту зарахування військовозобов`язаних осіб до списків особового складу військової частини, на час проходження навчальних зборів, вони розпочинають проходити військову службу, під час якої виконуються обов`язки військової служби, які направлені на відновлення, набуття та удосконалення навичок по забезпеченню оборони держави.

10. Судами встановлено, що сержант запасу ОСОБА_3 відповідно до Наказу командира Військової частини НОМЕР_3 від 20 квітня 2021 року № 185/ДСК та на підставі Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 12 травня 2021 року № 8 з 12 травня 2021 року був призваний для проходження військових зборів, зарахований на всі види забезпечення та призначений на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 .

Отже з моменту зарахування ОСОБА_3 на всі види забезпечення та призначення на посаду командира стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Військової частини НОМЕР_4 він почав виконувати обов`язки військової служби.

Знаходячись на навчальних зборах з підрозділом територіальної оборони 22 травня 2021 року, ОСОБА_3 звернувся за медичною допомогою до начальника медичного пункту зі скаргами на погане самопочуття. В цей же день ОСОБА_3 обстежено в медичному центрі «Флоріс», та зроблено заключення КТ - ознаки обширного інфаркту лівої гемісфери головного мозку в басейні СМА за ішемічним типом, після чого ОСОБА_3 шпиталізовано до КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона».

Згідно Витягу із наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 26 травня 2021 року за № 22 сержанта запасу ОСОБА_3 визнано таким, що перебуває в списках військової частини у зв`язку з хворобою.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер в КНП «Клінічна лікарня Святого Пантелеймона» СМР, у зв`язку з набряком головного мозку, інфаркту головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії.

ОСОБА_3 виключений зі списків особового складу 30 травня 2021 року на підставі п. 2 Наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 01 червня 2021 року за № 25 у зв`язку із смертю.

Отже станом на час смерті ОСОБА_3 перебував у списках особового складу Військової частини НОМЕР_4 .

Згідно витягу з протоколу № 420 від 02 серпня 2021 року засідання 12 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців, комісією встановлено, що захворювання сержанта ОСОБА_3 1978 року народження - «Інфаркт головного мозку в басейні лівої середньомозкової артерії. Набряк головного мозку», яке призвело до смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , пов`язане з проходженням військової служби.

Також в пункті 4 Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) від 09 червня 2021 року, який затверджений Військовим комісаром Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки за фактом смерті сержанта запасу ОСОБА_3 , зазначено, що випадок смерті ОСОБА_3 стався під час проходження навчальних зборів Військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_3.

В сповіщенні сім`ї про смерть ОСОБА_3 від 02 червня 2021 року за вих. № 553 ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено позивачку, що воно є підставою для отримання виплат.

З витягу із протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 04 листопада 2021 року слідує, що 12 травня 2021 року ОСОБА_3 призвано на військові збори, як резервіста.

Підсумовуючи викладене колегія суддів КАС ВС зазначає, що погіршення здоров`я сержанта запасу ОСОБА_3 , яке стало підставою для його шпиталізації, трапилось під час безпосереднього проходження навчальних зборів. Його смерть пов`язана з проходженням військової служби (у резерві).

А отже, оскільки проходження військової служби на навчальних зборах, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби, які направлені на відновлення, набуття та удосконалення навичок по забезпеченню оборони держави, правовідносини, які виникли у зв`язку із смертю ОСОБА_3 регулюються положеннями пункту 3 частини другої статті 16 Закону 2011-ХІІ.

Також колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача, щодо настання смерті ОСОБА_3 після закінчення навчальних зборів, оскільки причини смерті виникли під час проходження таких зборів і на час смерті ОСОБА_3 рахувався у складі військової частини.

11. Стосовно права позивачки та її сина на отримання одноразової допомоги, колегія суддів КАС ВС зазначає про таке.

Статтею 16-1 Закону №2011-XII передбачено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1 - 3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачка була дружиною померлого ОСОБА_3 . Заява про призначення та виплату одноразової грошової допомоги подана нею в своїх інтересах та інтересах сина.

Тобто, позивачка та її син є суб`єктами, які відповідно до положень статтею 16-1 Закону №2011-XII мають право на призначення та отримання зазначеної допомоги.

12. Відповідно до пункту «а» частини першої статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у підпунктах 2-3 пункту 2 статті 16 цього Закону.

Частиною дев`ятою статті 16-3 цього Закону встановлено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання статті 16-3 Закону №2011-XII Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року №975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок №975, у редакції, чинній на час звернення позивача за призначення одноразової грошової допомоги).

У відповідності до вимог пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть.

Згідно із підпунктом 3 пункту 4 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається у разі загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім`ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 4 цього Порядку, - у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому настала загибель (смерть).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 975 члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: 1. заяву кожного повнолітнього члена сім`ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; 2. витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); 3. витяг з особової справи про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.

До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); довідки органу реєстрації або відповідного житлово-експлуатаційного підприємства, організації чи органу місцевого самоврядування про склад сім`ї військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста; сторінок паспортів повнолітніх членів сім`ї з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи. які не були членами сім`ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

13. Зі змісту оскаржуваного рішення МОУ від 4 листопада 2021 року про відмову у призначенні позивачці та її сину одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю ОСОБА_3 (чоловіка і батька) слідує, що відповідач виходив із того, що ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Оскільки під час розгляду справи спростовано доводи МОУ, що ОСОБА_3 не виконував обов`язки військової служби, колегія суддів КАС ВС погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення комісії МОУ з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, оформлене протоколом від 04 листопада 2021 за №167, щодо відмови ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_2 у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги.

Також на переконання колегії суддів, судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок, що належним способом захисту порушеного права позивачки за встановлених у справі обставин є зобов`язання МОУ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату їй та її сину ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у розмірі 500 кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

14. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 343 349 350 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2023 року по справі № 480/4122/22 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Стрелець Т.Г.

Судді Стеценко С.Г.

Рибачук А.І.