Правова позиція : Щодо наслідків прийняття наказу про звільнення прокурора до звершення процедури оскарження рішення кадрової комісії

Прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення до часу завершення процедури оскарження рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження, не суперечить та не порушує норми Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.

Історія справи

Постанова від 25.04.2024 року у справі №160/5117/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/5117/21

адміністративне провадження № К/990/9587/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді: Губської О.А.,

суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,

розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №160/5117/21

за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року (колегія суддів: головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді Божко Л.А., Лукманова О.М.)

ВСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. Позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати повністю наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29 березня 2021 року за № 847к, яким прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури; зобов`язати керівника Дніпропетровської обласної прокуратури здійснити переведення ОСОБА_1 на посаду прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури; стягнути на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з моменту фактичного звільнення включно по день ухвалення судового рішення з урахуванням окладів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1155 «Про умови оплати праці прокурорів».

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 за № 847 к його було звільнено з посади в органах прокуратури з підстав, передбачених п.1, п. 5, п. 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру». Цей наказ позивач вважає незаконним, оскільки підстава звільнення, зазначена в оспорюваному наказі, відсутня у профільному законі. Також позивач зазначає про передчасність наказу від 29.03.2021 року, оскільки рішення кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг, на підставі висновків якого винесено оспорюваний наказ, було оскаржено позивачем в судовому порядку. Позивач наголошував, що керівник Дніпропетровської обласної прокуратури не уповноважений приймати рішення щодо звільнення або накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3. Також позивач вказував на такі підстави для скасування оспорюваного наказу: позивачем було успішно пройдено атестацію, проте його не переведено з 15.03.2021 року на посаду прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури №3 та подальше перебування позивача на неіснуючій посаді з 15.03.2021 року є протиправним; відсутність з 15.03.2021 посади прокурора «прокурор місцевої прокуратури» унеможливлює після 15.03.2021 виконання рішення кадрової комісії №51дп-21 від 11.03.2021.

ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

2.1. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.

2.2. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спірний наказ відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення решти вимог позову.

ІІ. Касаційне оскарження

3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктами 1, 2, 4 частини другої, пунктом 5 частини третьої статті 353 КАС України.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

4. Позивач працював в органах прокуратури Дніпропетровської області з 2012 року, на посаді прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області з грудня 2015 року.

5. За результатами проведеного службового розслідування Дніпропетровською обласною прокуратурою до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів 12.11.2020 направлено дисциплінарну скаргу про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 .

6. Комісія за результатами розгляду дисциплінарної скарги встановила, що в діях прокурора ОСОБА_1 наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру», щодо неналежного виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубого порушення правил прокурорської етики, а саме: не забезпечив всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин у кримінальному провадженні № 12020040230000976.

7. Рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2021 року №51дп-21 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

8. Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 15.03.2021 №723к прокурору Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 визначено робоче місце в Криворізькій центральній окружній прокуратурі Дніпропетровської області з 15 березня 2021 року.

9. Наказом в.о. керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 17.03.2021 №761к ОСОБА_1 надано частину щорічної відпустки тривалістю 18 календарних днів з 18 березня по 05 квітня 2021 року включно; виплачено допомогу для оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

10. Супровідним листом від 18.03.2021 №07/3/2-1094до-257дп-20554вих-21 Офісом Генерального прокурора в адресу прокурора Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 направлено копію рішення кадрової комісії від 11.03.2021 №51дп-21 про накладення дисциплінарного стягнення.

11. Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 №847к звільнено прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру»), у перший робочий день після закінчення відпустки. Підстава винесення наказу: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2021 №51дп-21.

12. Згідно з наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2021 №908к ОСОБА_1 звільнено з посади в органах прокуратури з 06.04.2021 року. Підстава винесення наказу: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2021 №51дп-21; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 №847к; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 17.03.2021 №761к.

13. Листом Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2021 №07-753вих-21 ОСОБА_1 повідомлено про його звільнення з органів прокуратури, необхідність отримання трудової книжки.

14. Згідно з актом від 06.04.2021 року ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказами про звільнення безпосередньо 06.04.2021 року.

15. Позивач, вважаючи наказ Дніпропетровської обласної прокуратури про його звільнення незаконним, звернувся до суду з цим позовом.

V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування

16. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

17. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

18. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

19. Частинами 1, 2, 6 статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

20. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

21. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

22. Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

23. Частиною 4 статті 19 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII передбачено, що прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

24. У пунктах 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:

вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;

систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

25. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII на прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

1) догана;

2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);

3) звільнення з посади в органах прокуратури.

VI. Позиція Верховного Суду

26. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

27. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

28. Підставою звернення з касаційною скаргою зазначено пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.

29. Предметом оскарження у цій справі є наказ від 29.03.2021 за №847к, яким позивача звільнено з посади в органах прокуратури.

30. Вказаний наказ оскаржується позивачем, оскільки, на його думку, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права.

31. Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи питання щодо правильності застосування цими судами норм чинного законодавства, Верховний Суд виходить з такого.

32. Суди попередніх інстанцій встановили, що наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 №847к звільнено прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 з посади в органах прокуратури за неналежне виконання службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики (пункти 1, 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру»), у перший робочий день після закінчення відпустки.

33. Підставою прийняття наказу зазначено рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2021 №51дп-21.

34. Відповідно до наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2021 №908к вважати ОСОБА_1 звільненим з посади в органах прокуратури з 06.04.2021 року». Підстава винесення наказу: рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 11.03.2021 №51дп-21; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 №847к; наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 17.03.2021 №761к.

35. При цьому суди попередніх інстанцій встановили, що позивач не оскаржує наказ керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 06.04.2021 №908к, в якому зазначено: «вважати ОСОБА_1 звільненим з посади в органах прокуратури з 06.04.2021 року».

36. Також суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Кадрової комісії №51дп-21 від 11.03.2021 притягнуто до дисциплінарної відповідальності прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

37. У вказаному рішенні Кадрової комісії №51дп-21 від 11.03.2021 зазначено, що прокурор ОСОБА_1 вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності органів прокуратури та вступив у протиправні позаслужбові стосунки, використав свої службові повноваження та пов`язані з цим можливості на користь приватних інтересів третіх осіб.

38. Кадрова комісія при наданні оцінки етичності поведінки прокурора ОСОБА_1 , який втрутився в цивільно-правові відносини між невідомими йому особами, одна з яких є фігурантом кримінального провадження, у якому прокурор ОСОБА_1 є процесуальним керівником, зазначає, що такі дії безумовно можна вважати порушенням прокурором ОСОБА_1 статей 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, щодо вимог до позаслужбової поведінки прокурора.

39. Вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджено матеріалами службового розслідування, його поясненнями та поясненнями іншого прокурора, роздруківкою матеріалів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відео контролю із кримінального провадження №42020040000000213.

40. У дисциплінарному провадженні встановлені факти, які свідчать про неналежне виконання прокурором ОСОБА_1 службових обов`язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності і непідкупності органів прокуратури, грубе порушення правил прокурорської етики, тобто пунктів 1, 5, 6 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру».

41. Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач оскаржив до суду рішення Кадрової комісії від 11.03.2021року №51дп-21 і рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2021 року у справі №640/9235/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2022 року, відмовлено у задоволенні його позовних вимог.

42. Зокрема, в судовому рішенні від 13.10.2021 року у справі №640/9235/21 встановлено: «Під час винесення оскаржуваного рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури, кадрова комісія виходила з наявних матеріалів, які у сукупності, свідчили на користь висновку про обґрунтованість застосування до позивача найсуворішого виду відповідальності згідно із Законом України "Про прокуратуру". Таким чином, суд вважає, що у даному випадку, оскаржуване рішення є правомірним та обґрунтованим, а тому, не підлягає скасуванню.»

43. Верховний Суд ухвалою від 28.11.2023 року відмовив у відкритті касаційного провадження в цій справі.

44. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

45. З огляду на зазначене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про безпідставність доводів позивача щодо протиправності наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 29.03.2021 №847к з огляду на необґрунтованість підстави його прийняття, оскільки цей наказ прийнятий за результатами дисциплінарного провадження стосовно позивача, із застосуванням положень ст. 43, 49 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, які передбачають як один із видів дисциплінарного стягнення звільнення з посади, а не припинення повноважень, такі положення закону є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались.

46. Органом, який в силу закону наділений повноваженнями щодо здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора та притягнення до дисциплінарної відповідності, є кадрова комісія, що здійснює дисциплінарне провадження.

47. Згідно частини 1 статті 50 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

48. Частиною 2 статті 61 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII встановлено, що повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв`язку з рішенням кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження прокурорів про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються:

1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено;

2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, - якщо рішення було оскаржено, однак скарга була відхилена.

49. Керівник регіональної прокуратури у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку на підставі рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження приймає рішення про застосування до прокурора регіональної та місцевої прокуратури дисциплінарного стягнення або щодо неможливості подальшого перебування його на посаді прокурора (п.8 ч.1 ст.11 Закону України №1697-VII).

50. Отже, спірний наказ відповідача від 29.03.2021 за №847к фактично виданий з метою реалізації рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження про накладення дисциплінарного стягнення на позивача.

51. За цих обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про безпідставність посилання позивача на неможливість його звільнення до набрання чинності рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження про його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

52. При цьому Верховний Суд зауважує, що терміни "звільнення" та "припинення повноважень" мають різне визначення у чинному законодавстві та регулюються різними нормами Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.

53. Так пункт 2 частини 2 статті 61 вказаного Закону передбачає, що повноваження прокурора припиняються з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження, - якщо рішення було оскаржено, однак скарга була відхилена.

54. Пунктом 3 частини 1 статті 49 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII передбачено, що на прокурора може бути накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.

55. Закон України "Про прокуратуру" №1697-VII не містить норм, які б забороняли застосовувати дисциплінарну відповідальність у виді звільнення під час оскарження рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження.

56. Наведене дає підстави для висновку, що прийняття наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення до часу завершення процедури оскарження рішення кадрової комісії, що здійснює дисциплінарне провадження, не суперечить та не порушує норми Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII.

57. Аналогічний висновок Верховний Суд висловив у постанові від 28.01.2021 у справі 260/636/19.

58. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи Верховний Суд вважає правильним висновок судів про правомірність оскаржуваного наказу з підстав його відповідності критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а тому він не підлягає скасуванню судом. Решта вимог позовної заяви є похідними, а тому також не підлягають задоволенню.

59. Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із дотримання норм матеріального та процесуального права.

60. Водночас, доводи та аргументи позивача Верховний Суд вважає такими, що зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків судів і свідчать про незгоду скаржника із наданою судами правовою оцінкою обставин справи, встановлених під час її розгляду.

61. Крім цього, у контексті оцінки решти доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

62. Колегія суддів наголошує, що до повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, оскільки за правилами Кодексу адміністративного судочинства України об?єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

Висновок за результатами розгляду касаційної скарги.

63. Отже, доводи касаційної скарги, які були підставою відкриття касаційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновки суду апеляційної інстанції по суті справи, а тому не приймаються Судом як належні.

64. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій по суті спору є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

65. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір відповідно до норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з?ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

66. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

67. За змістом частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

68. Таким чином, зважаючи на приписи статей 349 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3 341 344 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року залишити без задоволення.

2. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. А. Губська

Судді М.В. Білак

В.Е. Мацедонська