Історія справи

Постанова від 22.02.2024 року у справі №521/12118/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 521/12118/20

провадження № 61-5070св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - Головне управління Національної поліції в Одеській області,

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року в складі колегії суддів: Сєвєрової Є. С., Вадовської Л. М., Колеснікова Г. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2020 року Головне управління Національної поліції в Одеській області (далі - ГУ НП в Одеській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просило виселити відповідачів з кімнат АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення.

На обґрунтування позову зазначало, що ОСОБА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_2 та дочкою ОСОБА_3 проживав у кімнатах АДРЕСА_3 . Згідно доповідної записки коменданта гуртожитку, кімнати, у яких проживає родина ОСОБА_4 , зачинені вже тривалий час, використовуються не за призначенням більше 10 років, існує борг за житлово-комунальні послуги.

ОСОБА_1 отримав кімнату у гуртожитку у зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ. 21 липня 1995 року ОСОБА_1 було звільнено у запас Збройних сил України за власним бажанням. Згідно довідок від 06 квітня 2020 року № 9/3130 та № 3029 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 серед діючих та звільнених працівників поліції, колишніх співробітників ОВС ГУ МВС України в Одеській області не значяться.

Оскільки спірні кімнати в гуртожитку використовуються відповідачами не за призначенням, ГУ НП в Одеській області просило позов задовольнити.

Короткий зміст судових рішень в справі

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року позов задоволено.

Виселено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з кімнат АДРЕСА_3 без надання іншого житлового приміщення.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не проживають у спірних приміщеннях протягом тривалого часу та понад встановлений статтею 71 ЖК України строк і втратили право користування ними.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 оскаржили його в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року в частині вирішення вимог ГУ НП в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 скасовано.

У задоволенні позову ГУ НП в Одеській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про виселення без надання іншого житлового приміщення відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ понад 19 років та був забезпечений тимчасовим службовим житлом, іншого житла в нього немає, тому він та його дочка ОСОБА_3 відповідно до статті 125 ЖК України не можуть бути виселені з гуртожитку без надання іншого жилого приміщення.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У квітні 2023 року ГУ НП в Одеській області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року і залишити в силі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 серпня 2021 року.

На обґрунтування касаційної скарги зазначало про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

ОСОБА_1 разом з сім'єю тривалий час порушує правила користування гуртожитком, використовує надані йому кімнати не за призначенням. У зв'язку з відсутністю правових підстав для проживання в гуртожитку відповідачі підлягають виселенню з нього без надання іншого житлового приміщення.

Відповідачі самоусунулися від належного виконання ними зобов'язань зі сплати комунальних послуг за спірне житло.

Факт проведення у кімнатах гуртожитку ремонтних робіт після спливу встановленого статтею 71 ЖК України строку не свідчить про відновлення прав відповідачів на спірні приміщення.

В матеріалах справи відсутні докази реєстрації місяця проживання ОСОБА_5 у кімнатах № 110, 111.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Малиновського районного суду м. Одеси.

26 червня 2023 року справа № 521/12118/20 надійшла до Верховного Суду.

ОСОБА_1 направив відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 15 червня 1976 року по 19 липня 1995 року та був звільнений зі служби за власним бажанням.

У зв`язку з проходженням служби в органах внутрішніх справ ОСОБА_1 було надано для проживання сім`ї у складі трьох осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) кімнати АДРЕСА_3 .

Відповідно до актів, складених комендантом ЦЗ ГУ НП в Одеській області, у кімнатах №110,111 відповідачі фактично не проживають з 2016 року, кімнати опечатані 02 листопада 2020 року.

Згідно із заявою мешканців гуртожитку, ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю постійно проживає у кімнатах №110, 111 , однак у зв`язку з проведенням ремонтних робіт станом на 20 квітня 2021 року тимчасово у спірному житлі не проживає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 ЖК України передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Частиною першою статті 118 ЖК України встановлено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Відповідно до статті 130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається договором, що укладається перед вселенням на надану жилу площу в гуртожитку на підставі спеціального ордера відповідно до Примірного положення про користування жилою площею в гуртожитках, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Особливості користування жилою площею в гуртожитку, який підлягає передачі у власність територіальної громади, визначаються законом.

Згідно з пунктом 6 розділу І Положення про гуртожиток ГУНП в Одеській області, розташований за адресою: АДРЕСА_5 , виселення з гуртожитку здійснюється відповідно до статті 132 ЖК України.

Відповідно до частин першої - третьої статті 132 ЖК України сезонні, тимчасові працівники і особи, що працювали за строковим трудовим договором, які припинили роботу, а також особи, що вчились у навчальних закладах і вибули з них, підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення з гуртожитку, який їм було надано у зв`язку з роботою чи навчанням. Інших працівників підприємств, установ, організацій, які поселилися в гуртожитку в зв`язку з роботою, може бути виселено без надання іншого жилого приміщення в разі звільнення за власним бажанням без поважних причин, за порушення трудової дисципліни або вчинення злочину. Осіб, які припинили роботу з інших підстав, ніж ті, що зазначені в частині другій цієї статті, а також осіб, перелічених у статті 125 цього Кодексу, може бути виселено лише з наданням їм іншого жилого приміщення.

Відповідно до статті 125 ЖК України без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено, зокрема: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років; осіб, звільнених у зв`язку з ліквідацією підприємства, установи, організації або за скороченням чисельності чи штату працівників.

Оскільки в силу статті 125 ЖК України деякі категорії громадян, які проживають у службових жилих приміщеннях, не підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення, при розгляді справ про виселення зі службових жилих приміщень необхідно з`ясовувати, чи користуються відповідачі зазначеною пільгою.

Встановивши, що ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_3 займає кімнати АДРЕСА_3 , які були надані йому для проживання у період проходження служби в органах внутрішніх справ, де він пропрацював більше 10 років, відтак належить до категорії осіб, передбачених статтею 125 ЖК України, які не можуть бути виселені із службових жилих приміщень без надання іншого житла, апеляційний суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 .

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають, зводяться до власного тлумачення норм права, необхідності переоцінки доказів, що відповідно до статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, і підстав для його скасування немає.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ГУ НП в Одеській області залишити без задоволення, а постанову апеляційного судузалишити без змін.

Керуючись статтями 400 401 409 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Ю. Тітов

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко