Legal Tech

У Національній асоціації адвокатів України провели круглий стіл «Штучний інтелект у роботі адвоката: етика, відповідальність, юридичний промтінженіринг». Учасники обговорили, як системи штучного інтелекту вже використовуються в професійній діяльності адвокатів і де проходять етичні межі допустимого.

Штучний інтелект уже давно перестав бути елементом наукової фантастики. Сьогодні він створює тексти, зображення, музику, відео, програмний код і навіть складні аналітичні матеріали. Технології, які ще десять років тому здавалися експериментальними, нині інтегровані в повсякденну діяльність бізнесу, медіа, креативних індустрій і державного управління.

Ще кілька років тому штучний інтелект здавався експериментом, а нині він став частиною повсякденного життя. Це змушує право переглянути власні межі. ШІ пише тексти, створює зображення, музику, дизайн і відео, дедалі активніше проникаючи у сфери, які традиційно вважалися винятково людськими.

Чи використовують ШІ у судах в Україні? Про що був договір та чому виник спір? Що сказав ChatGPT про зміни умов договору? Що вирішив Верховний Суд? Висновки

У бурхливому світі стартапів та венчурних інвестицій існує популярна ілюзія, що інвестори купують ідею, драйв та «сяйливі очі», а головним капіталом є харизма фаундерів та готовність команди працювати 24/7. Проте реальність венчурного ринку набагато прозаїчніша. Коли емоції від пітчу вщухають та справа доходить до підписання Term Sheet, юристи інвестора не будуть дивитися презентації та не шукатимуть натхнення, а головним їх пріоритетом стане юридична бездоганність стартапу. Головним стане запитання, чи належить компанії її ключовий актив – інтелектуальна власність, яка найчастіше є головним каменем спотикання.

Ще кілька років тому говорити про «робота-суддю» означало радше спекулювати на темі майбутнього, ніж обговорювати конкретні моделі судової реформи. Нині ж питання використання штучного інтелекту в судовій системі обговорюється на рівні державних стратегій, пілотних проєктів та професійних дискусій. Водночас важливо підкреслити, що йдеться не про заміну системою штучного інтелекту, а про поступову, але глибоку трансформацію всього судового процесу під впливом AI. Змінюється не лише форма, а й логіка судочинства: як готуються та подаються позови, як збираються й оцінюються докази, як формуються правові позиції, як суддя приходить до рішення і як громадянин взаємодіє із судом на різних етапах.

Використання систем штучного інтелекту (ШІ) в адвокатській (і не тільки) діяльності вже давно не викликає жодного подиву, радше навпаки – вимога часу. Ба більше, освітні платформи та професійні організації дедалі частіше пропонують адвокатам заходи різного формату з вдосконалення навичок взаємодії з мовними моделями ШІ з метою «полегшення» роботи. Однак в гонитві за таким «полегшенням», натхненні ще з часів студентства фразою про те, що «право – це мистецтво добра і справедливості», представники правничої професії нерідко вдаються до креативу. До прикладу, подають як докази до суду відповіді, згенеровані ШІ, або звертаються з клопотанням про розʼяснення судового рішення, протиставляючи мотиви суду поясненням ШІ-асистентів, або ж наводять у процесуальних документах визначення певних понять/категорій, згенеровані ШІ.

Про те, як це вплине на contract automation стартапи, писати не буду. Їхня доля, ймовірно, вже визначена.

Сучасні можливості застосування ШІ у професійній діяльності юристів, етичні та правові виклики, пов’язані з його використанням, практичні поради щодо безпечної та ефективної інтеграції ШІ в роботу – ці та інші питання розглянули під час презентації Посібника з відповідального використання ШІ для правників. Участь у заході взяв суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Ян Берназюк.

Стрімкий розвиток генеративних моделей ШІ, як, наприклад, ChatGPT від OpenAI чи Gemini від Google, не лише спричинив технологічний прорив, але й поставив перед правовою системою низку складних питань щодо інтелектуальної власності контенту, створеного за допомогою таких систем. Хто є автором створеного ШІ продукту? Чи підлягає такий контент захисту авторським правом? Чи може бути порушено права третіх осіб під час використання даних для навчання моделей?