0
0
460
Спираючись на попередні два дослідження щодо залучення ШІ до системи правосуддя в Україні (посилання), підготовленому Європейською комісією, міститься низка висновків та пропозицій щодо необхідності забезпечення єдності судової практики та цифрової трансформації судової системи, які безпосередньо стосуються теми дослідження та на які варто звернути увагу: потрібні додаткові зусилля для забезпечення єдності судової практики першої, апеляційної та касаційної інстанцій; різна судова практика зумовлена, зокрема, великою навантаженістю, недостатніми процесуальними фільтрами, відсутністю заходів для забезпечення єдності прецедентного права на апеляційному рівні, недостатньо розвиненими дослідницькими та аналітичними можливостями та ІТ-інструментами в судах; необхідно докласти більше зусиль для цифрової трансформації судової системи, включаючи управління судами та справами, а також виконання судових рішень; у грудні 2023 року було завершено технічний аудит Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), було зроблено висновок, що ця система значною мірою застаріла та потребує суттєвого удосконалення.
У «Звіт про Україну за 2023 рік» (Ukraine 2023 Report) SWD/2023/699 final (посилання) також акцентувалася увага на цих питаннях: останніми роками українська судова система доклала значних зусиль для забезпечення єдності судової практики, що є ключовим елементом верховенства права та правової визначеності; на додаток до існуючого реєстру судових рішень було створено електронну базу даних правових позицій Верховного Суду, щоб полегшити пошук відповідних висновків Верховного Суду щодо тлумачення та застосування конкретних правових норм; однак у цій сфері необхідно докладати більше зусиль, оскільки судова практика, в тому числі в межах одного суду, залишається неузгодженою; необхідно ретельно спланувати подальші заходи в межах правової та інституційної реформ на основі компетентної оцінки та інклюзивних консультацій із залученням суддів та профільних експертів.
Таким чином, в умовах цифрової трансформації суспільства та активного впровадження технологій ШІ дослідження ролі нових технологій у забезпеченні єдності судової практики набуває особливої актуальності, оскільки відкриває нові перспективи для підвищення ефективності та якості правосуддя. Це зумовлює необхідність вивчення потенціалу ШІ для вирішення існуючих проблем у сфері забезпечення єдності судової практики, таких як: великий обсяг існуючих судових рішень, наявність у цих рішеннях деяких неузгоджених правових позицій, а також неодноразові відступи від вже сформованої судової практики. Дослідження є актуальним у контексті євроінтеграційних прагнень України, оскільки єдність судової практики є важливою складовою верховенства права та правової визначеності, що є невід'ємними елементами сучасних стандартів правосуддя.
Варто зазначити, що тема забезпечення єдності судової практики та залучення до цього технологій ШІ в останні роки привертає увагу низки авторів наукових та практичних робіт.
Як свого часу зазначив Іван Міщенко (посилання), діджиталізація судової системи, зокрема через використання ШІ для аналізу та систематизації судових рішень, виявлення розбіжностей у практиці та сприяння її уніфікації, є ключовим інструментом для підвищення якості судових рішень та забезпечення їхньої передбачуваності.
У науковому дослідженні Тетяни Проскурні (посилання), яке безпосередньо стосувалося порушеного питання, зроблено висновок про те, що розумне використання ШІ розвантажить судову систему та зробить її більш ефективною, адже правильно побудовані алгоритми оцінки та пошуку дозволять уникати зайвих витрат ресурсів та часу на пошук актуального законодавства, правових висновків Верховного Суду, вирішення подібних судових спорів. В іншій роботі (посилання) звертається увага на те, що впровадження певних систем аналізу та контролю судових рішень за допомогою ШІ суттєво покращить українську правову систему та підвищить її передбачуваність; впровадження технічних рішень за допомогою ШІ дозволить застосовувати норми закону з дотриманням фундаментальних принципів права, на чому постійно акцентує увагу Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях; таке технічне рішення дозволить уникати впливу політичної кон’юнктури або інших зовнішніх чинників, що негативно діє на єдність і незалежність судової системи, а також створює відчуття непослідовності в ухваленні рішень.
Читайте статтю: Застосуванням штучного інтелекту в судочинстві – судді коментують висновок КРЄС від 1 грудня 2023 року № 26 (2023)
Досить змістовно до дослідження зазначеної теми підійшов Василь Крат (посилання), який зробив висновок про те, що єдність судової практики забезпечується, зокрема через використання сучасних електронних систем, що сприяє однаковості правозастосування та прогнозованості судових рішень.
Велику увагу до цієї теми приділила у своїх роботах Олена Кібенко (посилання 1, посилання 2, Про судоустрій і статус суддів" покладає на судові органи всіх рівнів від місцевих судів до Верховного Суду різноманітні обов'язки щодо збору, аналізу та узагальнення судової статистики і практики. Ці завдання, як свідчить наведений перелік повноважень, є трудомісткими та потребують значних часових і людських ресурсів. Упровадження технологій ШІ, здатних автоматизувати та оптимізувати ці процеси, є логічним та необхідним кроком для підвищення ефективності роботи судової системи та забезпечення єдності судової практики.
Висновок КРЄС № 26 (2023) “Рухаючись вперед: використання асистивних технологій у судочинстві“ (Moving forward: the use of assistive technology in the judiciary) (посилання) містить низку пунктів, які надають роз'яснення, як технології можуть впливати на ключові аспекти роботи судової системи, зокрема Верховного Суду та забезпечення узгодженості судової практики: на базовому рівні засоби обробки даних включають мовний переклад, послуги голосового диктування та транскрипції, цифровий запис судових нотаток, рішень і наказів; вони також можуть сприяти підготовці документів, включаючи аналітичні матеріали (п. 16), автоматизоване ведення справ щодо масових позовів може сприяти узгодженості судової практики, оскільки це зменшує ризик того, що однакові або подібні фактичні чи правові питання будуть вирішені різними суддями по-різному (п. 44). Крім того, у Висновку звертається увага на те, що остаточна відповідальність за судові рішення залишалася за людиною; технології мають радше підтримувати, а не замінювати суддів (пп. 5, 60), технології слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права (п. 92).
Читайте статтю: Штучний інтелект та авторське право
У Звіті “Забезпечення більшої єдності практики в Україні“, підготовленому ще у 2016 році доктором Рімвидас Норкус (Rimvydas Norkus) та доктором Аурімас Браздейкіс (Aurimas Brazdeikisта) у межах проєкту Європейської Комісії “Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні“ (посилання 1 посилання 2), міститься спеціальний розділ III.9. «Використання інформаційних технологій (ІТ)». Цей Розділ стосується, зокрема, впровадження та розширення використання ІТ з метою урізноманітнення шляхів гармонізації судової практики; ІТ можуть допомогти швидко знайти необхідну судову практику та використовувати її при винесенні рішення у справі; вони можуть застосовуватися для фіксування або привернення уваги до ймовірних невідповідностей у судовій практиці; це економить час при пошуку відповідної судової практики; база даних містить інформацію про зв'язки між різними рішеннями (наприклад, про те, що судову практику було доповнено або змінено відповідним рішенням або що в нещодавно прийнятому рішенні немає нового тлумачення), вона має механізм, що забезпечує можливість пошуку судової практики за різними критеріями (словами/фразами в тексті, схемою класифікації і тощо), які, зокрема, дозволяють шукати примітки про гіпотетичні невідповідності в судовій практиці.
IV Єдність практики як загальна вимога до діяльності суб’єктів владних повноважень
Варто звернути увагу на те, що питання забезпечення єдності практики є важливим також для Вищої ради правосуддя, Конституційного Суду України та є безпосередньою вимогою Закону України “Про адміністративну процедуру“ для всіх адміністративних органів.
Так, на думку Григорія Усика, єдність дисциплінарної практики має стати пріоритетом діяльності Вищої ради правосуддя; це є основою справедливості та довіри суспільства до органів правосуддя, а також усуває можливість розбіжності в прийнятті рішень; Рада повинна забезпечити прозорість і передбачуваність дисциплінарних рішень як один із важливих компонентів правосуддя (посилання)
На розгляді Верховної Ради України перебувають подані групами народних депутатів два проєкти законів № 4533 “Про конституційну процедуру“ (посилання) та № 4533-1 “Про процедуру розгляду справ і виконання рішень Конституційного Суду України“ (посилання), які згідно з пояснювальними записками до цих проєктів, спрямовані на усунення існуючих проблем, зокрема непослідовність та неузгодженість правових позицій, викладених у рішеннях Конституційного Суду України, а також відсутність передбачуваності і аргументованості відповідних правових позицій.
Читайте статтю: Що роблять юристи в ІТ і які є міфи про професію
Низка положень Закону України “Про адміністративну процедуру“ (посилання) спрямована на забезпечення єдності практики всіх адміністративних органів (орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб’єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації): здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним, якщо вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків (ч. 3 ст. 6), якщо адміністративний орган змінює оцінку та висновки в однакових чи подібних справах, він зобов’язаний надати належне обґрунтування такої зміни (ч. 4 ст. 8).
Також цей Закон передбачає спеціальну норму, згідно з якою якщо рішення у справі може бути прийнято на підставі електронних документів у машинозчитувальному форматі та/або даних національних електронних інформаційних ресурсів, адміністративний акт може бути прийнято в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 69).
Висновки:
Автор статті: суддя Верховного Суду Ян Берназюк
Джерело: CONSTITUTIONALIST
Переглядів
Коментарі
Переглядів
Коментарі
Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях
Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс
Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію
Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом
Переглядів:
210
Коментарі:
0
Переглядів:
411
Коментарі:
0
Переглядів:
457
Коментарі:
0
Переглядів:
546
Коментарі:
0
Переглядів:
569
Коментарі:
0
Переглядів:
538
Коментарі:
0
Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.
Повний текстПриймаємо до оплати
Copyright © 2014-2025 «Протокол». Всі права захищені.