ВС/КЦС: Позови про розлучення МОЖЕ підписувати та подавати і представник (ВС/КЦС у справі № 607/10879/20 від 09.07.2021)

Приєднуйтесь до нас в соціальних мережах: telegram viber youtube
ВС/КЦС: Позови про розлучення МОЖЕ підписувати та подавати і представник (ВС/КЦС у справі № 607/10879/20 від 09.07.2021) - 0_24269200_1631447547_613de9fb3b461.jpg

Фабула судового акту: Свого часу Пленум Верховного Суду України у абзаці 2 пункту 15 своєї постанови від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз’яснив судам, що відповідно до ч. 1 ст. 115 СК України розірвання шлюбу, здійснене за рішенням суду, має бути зареєстроване в державному органі РАЦС за заявою колишньої дружини або чоловіка. Сімейне законодавство не передбачає можливості розірвання шлюбу представником одного з подружжя або їх обох за довіреністю останніх, а правила ЦК України про представництво, довіреність і доручення на ці правовідносини не поширюються.

Така позиція Пленуму суттєво утруднювало роботу адвоката у даній категорії справи адже позивач не завжди може особисто представляти своїх інтереси під час розгляду справ про розірвання шлюбу.

Слід звернути увагу і на те, що судова практика з даного питання також була вкрай неоднорідна – деякі суди вперто не хотіли приймати до розгляду такі позови підписані та подані представниками, інші ж залюбки це робили.

Але нарешті з даного питання висловився Касаційний цивільний суд, який визнав, що інститут представництва по таким спорам може діяти.

У даній справі місцевий суд позовну заяву про розірвання шлюбу залишив без розгляду з тих підстав, що позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, в тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України позовна заява про розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.

Проте, апеляційний суд визнав дане рішенні необґрунтованим та вказав у своїй постанові про те, що згідно із документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, які містяться в матеріалах справи, адвокату, який представляв інтереси позивача надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача. Отже, представник позивача не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

На постанову апеляційного суду відповідачем було подано касаційну скаргу з тих підстав, що апеляційний суд не врахував норми СК України, правову позицію Верховного суду, висловлену у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», та дійшов помилкового висновку про наявність повноважень у адвоката на підписання позовної заяви про розірвання шлюбу. Також апеляційна скарга не підписувалась зазначеним у ній позивачем, який перебуває за межами України.

Касаційний цивільний суд визнав вказані доводи не обґрунтованими та у задоволенні касаційної скарги відмовив.

Приймаючи таке рішення КЦС послався на те, що нормами ч. 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

У даній справі до позовної заяви додано ордер на представництво інтересів позивача та копію договору про надання правової допомоги відповідно до якого адвокат має право складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання в тому числі позовні заяви, відзиви, заперечення, отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Отже до позовної заяви додано документи, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, представникові позивача надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що представник позивача не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

Таким чином не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Аналізуйте судовий акт: Для укладення договору позики отримання згоди другого з подружжя не потрібне (КЦС/ВС у справі № 462/2662/20 від 30.06.2021)

Для визнання за одним із подружжя спільної сумісної власності на особисте майно іншого, вирішальне значення має правова природа збільшення вартості такого майна (ВС КЦС справа №462/1305/16-ц від 10.06.2021 р.)

Показання свідків не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу (ВС/КЦС у справі № 129/2115/15-ц від 14.02.2018)

Визнання відповідачем факту проживання без реєстрації шлюбу саме по собі не є однозначною підставою для його задоволення, суд повинен дослідити УСІ обставини справи (ВС/КЦС № 524/10054/16 від 15.07.2020)

Постанова

Іменем України

09 липня 2021 року

м. Київ

справа № 607/10879/20

провадження № 61-3572св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,

Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 січня 2021 року у складі колегії суддів: Дикун С. І., Парандюк Т. С., Сташківа Б. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2013 року між ним та

ОСОБА_2 був укладений шлюб, зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 767. Від шлюбу народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що одруження з відповідачем виявилося невдалим, вони не зійшлися характерами, проживають окремо, а шлюб носить формальний характер. Подальше збереження шлюбу та спільне життя суперечить інтересам сім`ї та унеможливлює примирення з ОСОБА_2 .

Ураховуючи зазначене, ОСОБА_1 просив суд розірвати шлюб, укладений між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 15 червня 2013 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, актовий запис № 767.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року у складі судді Грицай К. М. позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що частина перша статті 110 СК України передбачає лише особисте звернення одного з подружжя з позовом про розірвання шлюбу, оскільки позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи, тому відповідно до пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягає залишенню без розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 25 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє Капак В. М. , задоволено.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 жовтня 2020 року скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що згідно з документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, які містяться в матеріалах справи, представникові ОСОБА_1 - адвокату

Капаку В. М. надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача, отже, представник позивача - адвокат Капак В. М. не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2021 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

У травні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував норми СК України, правову позицію Верховного суду, висловлену у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб», та дійшов помилкового висновку про наявність повноважень у адвоката Капак В. М. на підписання позовної заяви про розірвання шлюбу ОСОБА_1 .

Також апеляційна скарга не підписувалась зазначеним у ній позивачем ОСОБА_1 , який перебуває за межами України.

Заявник в касаційній скарзі посилається на те, що судом апеляційної порушено норми процесуального права.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).

Відповідно до статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною першою статті 58 ЦПК України встановлено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представництво за своєю природою - це організаційне правовідношення, змістом якого є повноваження однієї особи (представника) діяти від імені, в інтересах іншої особи, яке виникає з договору, закону, акта органу публічної влади. Крім того, представництвом є діяльність представника, спрямована на реалізацію наданих йому повноважень. Змістом відносин представництва є повноваження, без яких останнє не може існувати. Як повноваження розуміють систему двох суб`єктивних прав представника, одне з яких є абсолютним, інше - відносним. Абсолютне право представника містить у собі можливість вчинення певних дій від імені та в інтересах особи, а відносне право полягає у тому, що представник вправі розраховувати на те, що всі юридичні наслідки, створені його діями, виникнуть лише для особи, яку він представляє, а не для самого представника.

Згідно з частиною першою статті 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом частини четвертої статті 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Відповідно до частини першої статті 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Згідно з частиною другою статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини сьомої статті 177 ЦПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу підписана представником Капаком В. М .

До позовної заяви додано ордер адвоката Капака В. М. на представництво інтересів ОСОБА_1 та копію договору про надання правової допомоги від 02 червня 2020 року № 43/2020.

Відповідно до пункту 2.2.6 цього договору адвокат має право складати, підписувати та подавати за дорученням клієнта скарги, заяви, клопотання в тому числі позовні заяви, відзиви, заперечення, отримувати копії (дублікати) свідоцтв про одруження, про народження, витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо.

Апеляційний суд, встановивши, що до позовної заяви додано документи, які посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, представникові ОСОБА_1 - адвокату Капаку В. М. надано всі процесуальні права та обов`язки визначені для позивача, дійшов обґрунтованого висновку про те, що представник позивача - адвокат Капак В. М. не мав встановлених законом процесуальних перешкод та обмежень для підписання та подання до суду позову про розірвання шлюбу від імені клієнта.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні заявником норм процесуального права й зводяться до необхідності переоцінки судом доказів, що відповідно до вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судових рішень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 25 січня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

2727
Переглядів
0
Коментарів
Оставьте Ваш комментарий:

Пожалуйста, авторизуйтесь или зарегистрируйтесь для добавления комментария.

Популярні судові рішення
Популярні події
ЕСПЧ
0