Головна Блог ... Цікаві судові рішення Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль» та «митне оформлення» (Постанова ВС від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14) Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль»...

Верховний Суд розмежував поняття «митний контроль» та «митне оформлення» (Постанова ВС від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14)

  • Автор: 

    Автор не вказаний

  • 2

  • 0

  • 6866

Відключити рекламу
- 0_69859700_1531205871_5b4458efaa967.jpg

Фабула судового акту: (Постанова Верховного Суду від 18 січня 2018 року у справі № 807/3168/14): Позивач оскаржує дії працівників митного поста щодо проведення переогляду транспортного засобу з вантажем та його затримки через проведення додаткових перевірочних заходів, повідомляє court.gov.ua.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає помилковими доводи скаржника, що митний контроль є складовою частиною митного оформлення при переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон України, оскільки ці дві правові категорії – митний контроль та митне оформлення – відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики.

Так, відповідно до ст. 4 Митного кодексу України (далі – МК України) митне оформлення – це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Митний контроль – сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з приписами ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення за межі митної території України митний контроль закінчується після здійснення їх митного оформлення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

На підставі наведених норм колегія суддів дійшла висновку, що під митним контролем товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митної декларації) до фактичного перетинання ними митного кордону України (отримання дозволу від митного органу).

Таким чином, навіть після завершення митного оформлення товару, яке в цьому випадку було здійснено на внутрішньому митному посту, митні органи у пункті пропуску на митному посту уповноважені були здійснювати митний контроль товару шляхом проведення передбачених МК України контрольно-перевірочних заходів до фактичного перетинання таким товаром митного кордону України.

Водночас на підставі викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при обґрунтуванні рішень помилково виходили з того, що митний контроль включає також митне оформлення, оскільки ці правові категорії не співвідносяться як загальне та окреме, проте це не вплинуло на правильність прийнятих судових рішень у зазначеній справі.

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.01.2018 Київ К/9901/2458/18 807/3168/14

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2015 (головуючий суддя - Рейті С.І.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 (головуючий суддя - Гудим Л.Я., судді - Довгополов О.М., Омеляновська Л.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі»

до відповідача Чопська митниця Міндоходів

про визнання протиправними дій, -

В С Т А Н О В И В:

14 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Натсі» (далі - ТОВ «Натсі») звернулося до суду з адміністративним позовом до Чопської митниці Міндоходів, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просило визнати неправомірними дії працівників Чопської митниці Міндоходів по проведенню 09.10.2014 огляду/переогляду транспортного засобу (д.н. НОМЕР_4); визнати неправомірними дії працівників Чопської митниці Міндоходів по затриманню транспортного засобу та вантажу, згідно митної декларації №305080004/2014/006199 від 07.10.2014 з метою проведення перевірочних заходів на виявлення та припинення фактів ухилення від сплати внутрішніх податків, зокрема: заниження податку на прибуток; неповернення валютної виручки (неповернення валютних коштів, сплачених закордонним контрагентом за поставлений товар); можливе ухилення від сплати ПДФО (як податковий агент); судові витрати стягнути з бюджету.

В обґрунтування своїх позовних вимог TOB «Натсі» посилалося на те, що працівниками Управління боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чопської митниці Міндоходів неправомірно було затримано транспортний засіб з товаром «ядра горіха грецького», який експортувався на адресу компанії S.Tzanidis S.A. (м. Афіни, Греція), оскільки жодних об'єктивних передумов чи причин, які б унеможливлювали завершити митне оформлення та здійснити пропуск за межі митного кордону України вказаного товару не було.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що працівники Чопської митниці Міндоходів при проведенні 09.10.2014 огляду/переогляду та затриманні транспортного засобу з вантажем згідно з митною декларацією № 305080004/2014/006199 від 07.10.2014 діяли в межах чинного законодавства та не порушили строки проведення митного оформлення відповідно до приписів ст. 255 Митного кодексу України (далі - МК України).

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ТОВ «Натсі» звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позов ТОВ «Натсі» задовольнити в повному обсязі.

При цьому в обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Натсі» зазначило, що відповідачем не було надано до суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність дій та рішень його працівників. Крім того скаржник вказав, що митний контроль є складовою частиною митного оформлення при переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон України. Митне оформлення завершується після завершення всіх митних формальностей, проведених під час митного контролю, та засвідчується органом доходів та зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень, інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ «Натсі».

Закарпатська митниця ДФС (правонаступник припиненої Чопської митниці Міндоходів) надіслала до суду заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначила, що рішення судів попередніх інстанцій винесені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень.

10.01.2018 справу, в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.14 о 16:38 год. на митному посту «Ужгород-вантажний» Чопської митниці Міндоходів подана до оформлення митна декларація типу ЕК10АА №305080004/2014/006199 (а.с. 25-26) на товар «горіхи волоські, без шкарлупи».

Відповідно до вказаної митної декларації товар був поданий до митного оформлення в режимі «експорт», відправником товару є TOB «Натсі», а одержувачем - іноземне підприємство «S.TZANIDIS S.A.», що підтверджується копіями контракту №22-14/GR від 24.09.2014 (а.с. 6-7) та інвойсу №01/15 GR від 06.10.2014 (а.с.8).

Товар переміщувався через митний кордон України в транспортному засобі д.н.з. НОМЕР_5.

У ході проведення митного контролю о 17 год. 47 хв. 07.10.2014 митне оформлення товару було призупинено на підставі статті 399 МК України з метою перевірки дотримання вимог законодавства з прав інтелектуальної власності щодо використання пакувального матеріалу, оскільки при здійсненні такої перевірки співпав код УКТЗЕД та опис задекларованого товару з даними, що містяться у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності ЄАІС ДМСУ, а саме: корисна модель «Упаковка для зберігання і транспортування ядер горіхів волоських», ОПІВ № 002128.

08.10.2014 працівниками митниці направлено листа за № 03.1-3-08-40/6644ЕП (а.с. 86) з відповідною інформацією правовласнику, який того ж дня направив відповідь (№ 8/10, вх. №19692/11-40) (а.с. 87), в якій вказав, що не заперечує проти здійснення митного оформлення товару.

За таких обставин, 08.10.2014 о 16 год. 40 хв. затримання знято та продовжено митне оформлення товару, яке о 17 год. 08 хв. завершилося, про що свідчить проставлена в експортній декларації особиста номерна печатка інспектора №682/305.

Після завершення митного оформлення транспортний засіб 08.10.2014 о 21 год. 16 хв. прибув у зону митного контролю вантажного напрямку пункту пропуску для автомобільного сполучення «Дякове» у напрямку виїзду з митної території України.

08.10.2014, у відповідності до п. 4 Постанови КМУ від 23.05.2012 № 467 «Про затвердження вичерпного переліку підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення митними органами України» та згідно з листом ДФС України від 04.09.2014 № 3628/7/99-99-24-04-01-17 «Щодо переліків індикаторів ризику», перелік яких затверджений наказом Міністерства фінансів України № 597 від 24.05.12 року (пп.2.3.5, 3.4.5., 3.6.1), транспортний засіб д.н.з. НОМЕР_6 з вантажем був зупинений Управлінням боротьби з контрабандою та митними правопорушеннями Чопської митниці Міндоходів з метою недопущення можливого порушення митних правил на митному посту «Дякове» для проведення його повного митного огляду, про що до ПІК «Інспектор 2006» 08.10.14 року о 21 год. 20 хв. внесено відмітку про затримання транспортного засобу у зв'язку з перевіркою УБК та МП.

09.10.2014 у ході проведення митного огляду транспортного засобу та товару проведено зважування товару з повним його вивантаженням. Зважування проводилось на електронних вагах СВП-300-5, в результаті чого була встановлена невідповідність вагових характеристик, зокрема: заявлена вага нетто 19 840 кг., а фактично - 19 443,20 кг., що на 368,80 кг. менше заявленої. Окрім того виявлено невідповідність ваги брутто. Заявлена загальна вага брутто 21 464,40 кг., а фактично становить 21 166,80 кг. Результати проведеного огляду зафіксовані в Акті огляду, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 92-93).

Водночас 09.10.2014 Чопська митниця Міндоходів отримала листа Державної фіскальної служби України № 6804/7/99-99-08-03-01-17 від 08.10.2014 щодо вжиття додаткових заходів під час експорту товарів «волоські горіхи» (група 08 УКТЗЕД), який зобов'язував працівників митниць ДФС (Міндоходів) вжити заходів щодо витребування у підприємств-експортерів відповідно до статті 53 Митного кодексу України додаткових документів (у тому числі платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують придбання товару експортером та його вартість, а також висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями) для їх передачі до ГУ ДФС (Міндоходів) в областях та місті Києві та інформування територіальних підрозділів власної (внутрішньої) безпеки.

На виконання вказаного листа відповідачем 10.10.2014 були проведені додаткові перевірочні заходи: витребувано додаткові документи про походження та придбання товару, у тому числі виписки з банківських рахунків про проведення повної оплати іноземним контрагентом за вказану поставку товару; відібрано пояснення від декларанта; направлено запит на адресу грецького підприємства «S.TZANIDIS S.A.» з метою підтвердження автентичності документів, зокрема зовнішньоекономічного договору № N22-14/GR від 24.09.2014.

10.10.14 року управлінням БК та МП на митний пост «Дякове» направлено службову записку №11.1-2.22/8017-ЕП щодо завершення митного контролю з метою випуску транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_4 та вантажу, оформленого в режимі ЕК згідно МД №305080004/2014/006199 від 07.10.2014 лише за погодженням із керівництвом УБК та МП Чопської митниці.

14.10.2014 управлінням БК та МП на митний пост «Дякове» направлено чергову службову записку № 11.3-2.22/8066, в якій зазначено про завершення проведення перевірки вищевказаного транспортного засобу, у тому числі додаткових перевірочних заходів відповідно до вимог листа ДФС України від 08.10.2014 № 6804/7/99-99-08-03-01-17, та про те, що за результатами перевірки підстав для складання протоколу про ПМП немає.

16.10.2014 Чопською митницею Міндоходів прийнято рішення про завершення митного контролю та пропуску транспортного засобу д.н.з. НОМЕР_4 з товаром «горіхи волоські, без шкарлупи» за межі митної території України, про що проінформовано 16.10.2014 листом № 03.1-2-11-30/6864 (а.с. 116) Голову Державної фіскальної служби України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Приписами статті 255 МК України визначено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред'явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Згідно з частиною п'ятої вказаної статті митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Так, пунктом 4.9.6 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №631, завершення митного оформлення засвідчується шляхом проставлення в графі D/J митної декларації, відбитка особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення; внесення за допомогою автоматизованої системи митного оформлення (АСМО) до електронної копії митної декларації (ЕМД) відмітки про завершення митного оформлення та номера особистої номерної печатки посадової особи ПМО, яка завершила митне оформлення.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу митної декларації та інших необхідних документів, а завершення митного оформлення засвідчується проставленням у митній декларації відбитка особистої номерної печатки (ОНП).

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій правильно застосовано норми матеріального права (зокрема, стаття 255 МК України) та вірно встановлено на підставі матеріалів справи, що митне оформлення експортованого ТОВ «Натсі» товару з урахуванням призупинення з метою перевірки працівниками митного поста «Ужгород-вантажний» дотримання вимог законодавства з прав інтелектуальної власності тривало 1 годину 37 хвилин, у зв'язку з чим відповідачем не порушено приписи статті 255 МК України.

Як вбачається з позовних вимог ТОВ «Натсі», останнім оскаржуються безпосередньо дії/бездіяльність працівників митного поста «Дякове» щодо проведення переогляду транспортного засобу з вантажем та його затримки через проведення додаткових перевірочних заходів.

Проте вищевказані заходи проводилися не в рамках митного оформлення, яке до того часу вже завершилося, а в межах митного контролю.

При цьому, колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника, що митний контроль є складовою частиною митного оформлення при переміщенні товарів, транспортних засобів через митний кордон України, оскільки ці дві правові категорії - митний контроль та митне оформлення - відрізняються за своїм змістом та являють собою два різні процеси, які мають свої власні системні характеристики.

Так, відповідно до статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань держаної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з приписами статті 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом. У разі вивезення за межі митної території України митний контроль закінчується після здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та перетинання ними митного кордону України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Тобто на підставі наведених норм можна зробити висновок, що під митним контролем товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають з моменту заявлення митного режиму (шляхом подання митної декларації) до фактичного перетинання ними митного кордону України (отримання дозволу від митного органу).

Таким чином, навіть після завершення митного оформлення товару, яке в даному випадку було здійснено на внутрішньому митному посту «Ужгород-вантажний», митні органи у пункті пропуску на митному посту «Дякове» уповноважені були здійснювати митний контроль товару шляхом проведення передбачених Митним кодексом України контрольно-перевірочних заходів до фактичного перетинання таким товаром митного кордону України.

Водночас, на підставі викладеного суд касаційної інстанції зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій при обґрунтуванні своїх рішень помилкового виходили з того, що митний контроль включає в себе також і митне оформлення, оскільки ці правові категорії не співвідносяться як загальне та окреме, проте це не вплинуло на правильність прийнятих судових рішень у даній справі.

Разом з тим, всупереч доводам скаржника, судами враховано усі докази, наявні в матеріалах справи, у тому числі як докази, надані відповідачем на підтвердження правомірності своїх дій та рішень, так і ТОВ «Натсі».

Суд касаційної інстанції не надає оцінки наявній в матеріалах справи постанові Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 у справі № 807/3169/14 за позовом ТОВ «Натсі» до Чопської митниці Міндоходів про визнання неправомірними дій та бездіяльності працівників митного посту «Дякове» Чопської митниці Міндоходів по незавершенню митного оформлення транспортного засобу (д.н. НОМЕР_4) та затриманню вантажу згідно з митною декларацією № 305080004/2014/006199 від 07.10.2014 станом на 12.10.2014 о 13:00, на предмет преюдиціального значення встановлених у даній справі обставин, оскільки, по-перше, дане рішення не було предметом розгляду у судах попередніх інстанцій у вказаній справі, а, по-друге, у матеріалах справи відсутні докази того, що вказана постанова набрала законної сили.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, так як працівники Чопської митниці Міндоходів (наразі - Закарпатська митниця ДФС) при проведенні 09.10.2014 огляду/переогляду та затриманні транспортного засобу (д.н. НОМЕР_4) з вантажем згідно з митною декларацією №305080004/2014/006199 від 07.10.2014 діяли в межах чинного законодавства та не порушили строки проведення митного оформлення відповідно до приписів ст. 255 Митного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343 350 356 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Натсі» залишити без задоволення, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.08.2015 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова

Фото: Судова влада України

  • 6866

    Переглядів

  • 0

    Коментарі

  • 6866

    Переглядів

  • 0

    Коментарі


  • Відключити рекламу

    Залиште Ваш коментар:

    Додати

    КОРИСТУЙТЕСЯ НАШИМИ СЕРВІСАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ та КОНСУЛЬТАЦІЙ

    • Безкоштовна консультація

      Отримайте швидку відповідь на юридичне питання у нашому месенджері, яка допоможе Вам зорієнтуватися у подальших діях

    • ВІДЕОДЗВІНОК ЮРИСТУ

      Ви бачите свого юриста та консультуєтесь з ним через екран , щоб отримати послугу Вам не потрібно йти до юриста в офіс

    • ОГОЛОСІТЬ ВЛАСНИЙ ТЕНДЕР

      Про надання юридичної послуги та отримайте найвигіднішу пропозицію

    • КАТАЛОГ ЮРИСТІВ

      Пошук виконавця для вирішення Вашої проблеми за фильтрами, показниками та рейтингом

    Популярні судові рішення

    Дивитись всі судові рішення
    Дивитись всі судові рішення
    logo

    Юридичні застереження

    Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

    Повний текст