Історія справи

Ухвала ВП ВС від 26.12.2019 року у справі №520/110/17
Ухвала ВП ВС від 26.12.2019 року у справі №520/110/17
Ухвала КЦС ВП від 12.08.2019 року у справі №520/110/17

УХВАЛА

19 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 520/110/17

Провадження № 14-636цс19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 (далі - відповідачка), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2, Приватного підприємства торгового будинку "Начало", про приведення самочинно реконструйованого нежитлового приміщення у відповідність до технічного паспорта

за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 червня 2019 року та

встановила:

5 січня 2017 року Одеська міська рада звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила зобов'язати відповідачку власними силами і за свій рахунок привести самочинно реконструйоване нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (далі - нежитлове приміщення), у відповідність до технічного паспорта, виготовленого Комунальним підприємством (далі - КП) "БТІ та РОН" станом на 26 березня 2008 року.

Мотивувала позовну заяву такими обставинами:

- 5 липня 2016 року представники Київської районної адміністрації Одеської міської ради провели обстеження нежитлового приміщення та встановили факт його реконструкції з порушенням встановленого законом порядку, про що склали відповідний акт;

- 26 липня 2016 року голова Київської районної адміністрації Одеської міської ради видав розпорядження № 478 "Про приведення до попереднього стану самочинно реконструйованого нежитлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1;

- за результатами перевірки встановлено, що відповідачка, яка є власником нежитлового приміщення на підставі свідоцтва про право власності від 3 лютого 2015 року НОМЕР_1, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без необхідного дозволу провела роботи з реконструкції вказаного приміщення шляхом встановлення перегородок на тильній стороні об'єкта, заклала віконний проріз і двері та з'єднала тильну сторону нежитлового приміщення з шістнадцятиповерховим житловим будинком;

- згідно з листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 13 червня 2016 року № 1015-01/12-10102 фактичний план нежитлового приміщення не відповідає технічному паспорту, який 31 січня 2008 року видало КП "Бюро технічної інвентаризації об'єктів нерухомості" (реєстровий номер 184-ст.9-кн.9неж), а також відсутня реєстрація дозвільних документів щодо виконання будівельних робіт (реконструкції) за адресою місцезнаходження нежитлового приміщення;

- відповідачка здійснила реконструкцію на земельній ділянці комунальної власності, чим порушила права територіальної громади м. Одеси. Одеська міська рада не надавала відповідачці земельну ділянку, на якій знаходиться нежитлове приміщення, у власність чи у користування;

- згідно з листом Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 21 липня 2016 року № 01-11/3219 відомості про надання містобудівних умов і обмежень за адресою: АДРЕСА_1, відсутні;

- оскільки відповідачка здійснила реконструкцію без затвердження в установленому законом порядку проектної та відповідної дозвільної документації на будівництво, таку реконструкцію слід вважати самочинним будівництвом.

19 грудня 2018 року Київський районний суд м. Одеси ухвалив рішення, яким відмовив у задоволенні позову в повному обсязі.

Мотивував рішення так:

- у розумінні частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник в результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови уже існуючого об'єкта, здійснених без одержання дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, наданого органами архітектурно-будівельного контролю, оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність з тим, на який власником отримано право власності (див. висновки Верховного Суду України у постанові від 4 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13);

- відповідно до розділу 3 ДБН В.2.2-23:2009 нежитлове приміщення в цілому є вбудовано-прибудованим магазином (крамницею);

- згідно з висновком експерта № 18-1052 від 12 жовтня 2018 року на об'єкті були виконані роботи з перепланування зі зміною загальної, торговельної (основної) та допоміжної площі за рахунок демонтажу та влаштування перегородок без порушення капітальних несучих конструкцій, заміни існуючих заповнень віконних та дверних блоків, улаштування та закриття дверних прорізів у внутрішніх не капітальних стінах, змінено конфігурацію будівлі магазину без зміни зовнішніх геометричних розмірів його фундаментів у плані внаслідок зведення однієї стіни, без влаштування фундаменту та перекриття;

- будівельні роботи, виконані відповідачкою, не є реконструкцією, а тому не потребують одержання дозвільних документів та не є самочинним будівництвом.

6 червня 2019 року Одеський апеляційний суд постановив ухвалу, якою скасував рішення Київського районного суду м. Одеси від 19 грудня 2018 року та закрив провадження у справі, оскільки вважав, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Мотивував ухвалу так:

- спірні правовідносини обумовлені реалізацією позивачем передбачених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов'язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб'єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин;

- звертаючись до суду з позовом про приведення об'єкта самочинного будівництва до попереднього стану, мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб'єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів;

- спір, який виник за участю суб'єкта владних повноважень з метою реалізації у спірних відносинах наданих йому законодавством владних управлінських функцій, є публічно-правовим. А тому справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

5 липня 2019 року Одеська міська рада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 червня 2019 року, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційну скаргу мотивує так:

- вона звернулася з позовом з метою захисту цивільного права територіальної громади м. Одеси на земельну ділянку, маючи намір відновити право власності на неї, а тому справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства;

- спірні правовідносини є приватноправовими, оскільки спрямовані на захист речового права на земельну ділянку та не пов'язані із виконанням функції державного контролю у сфері містобудування;

- обґрунтовує висновками Великої Палати Верховного Суду, сформульованими у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 520/15749/14-ц, від 30 травня 2018 року у справі № 523/16876/14-а та від 1 березня 2018 року у справі № 461/12052/15-ц.

12 серпня 2019 року Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду ухвалою відкрив касаційне провадження.

23 серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою призначив справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

2 жовтня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до частини 6 статті 403 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в редакції, чинній на час вирішення питання про передачу справи, справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.

19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи", згідно з яким частину 6 статті 403 ЦПК України було викладено у новій редакції.

Отже, станом на час вирішення питання про наявність підстав для прийняття справи до розгляду Великою Палатою Верховного Суду пункт 3 частини 6 статті 406 ЦПК України передбачає, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що вже висловлювала позицію щодо юрисдикції суду у подібних до справи № 520/110/17 правовідносинах. Так, у справі № 520/9253/17 також за позовом Одеської міської ради до фізичної особи про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом приведення самочинно реконструйованої квартири у відповідність до технічної документації, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства, оскільки Одеська міська рада в межах наданих їй законами повноважень відповідного контролю у спірних правовідносинах не здійснювала, рішень, обов'язкових для виконання відповідачкою - фізичною особою, не приймала, приписів про усунення порушень не видавала, а спір, який є предметом цього судового розгляду, пов'язаний із вирішенням питання щодо речового права.

Близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду у подібних правовідносинах також викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 639/6261/13-ц та від 7 серпня 2019 року у справі № 523/11508/18.

У справі № 520/110/17 суди першої й апеляційної інстанцій не встановили обставин, які б впливали на можливість застосування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо юрисдикції суду у вказаних справах. Отже, розгляд цієї справи Великою Палатою Верховного Суду є недоцільним.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала у своїх постановах висновок щодо питання юрисдикції суду у правовідносинах, подібних до тих, що мали місце у цій справі, обґрунтування, наведене в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 2 жовтня 2019 року, з огляду на чинну редакцію частини 6 статті 403 ЦПК України, не дає підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 520/110/17.

Відповідно до частини 6 статті 404 ЦПК України якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

Керуючись частиною 6 статті 403, частиною 6 статті 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

ухвалила:

1. Справу за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_2, Приватного підприємства торгового будинку "Начало", про приведення самочинно реконструйованого нежитлового приміщення у відповідність до технічного паспорта за касаційною скаргою Одеської міської ради на ухвалу Одеського апеляційного суду від 6 червня 2019 року повернути на розгляд до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

2. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкВ. С. Князєв Т. О. АнцуповаЛ. М.

Лобойко С. В. БакулінаН. П. Лященко В. В. БританчукО. Б. Прокопенко Ю. Л. Власов Л. І. Рогач М. І. ГрицівВ. Ю. Уркевич Ж. М. ЄленінаО. Г. Яновська О. С.

Золотніков