Історія справи

Ухвала ВП ВС від 15.03.2021 року у справі №361/3865/19
Ухвала КЦС ВП від 11.08.2020 року у справі №361/3865/19

УХВАЛА

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 361/3865/19

Провадження № 14-23 цс 21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Пророка В. В.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О.

С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

перевірила дотримання порядку передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року та

ВСТАНОВИЛА:

1. У травні 2019 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду із вказаним позовом, у якому просило:

1.1 визнати ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, спадкоємців ОСОБА_2, такими, що набули статусу іпотекодавців за договором іпотеки від 11 квітня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 1753;

1.2 в рахунок погашення заборгованості, яка виникла за кредитним договором від 10 квітня 2007 року № 014/04-02/340 у сумі 337 687,14 доларів США, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, квартиру АДРЕСА_1, шляхом реалізації на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження. Початкову ціну продажу встановити на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

2. У березні 2020 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" подало до суду заяву про процесуальне правонаступництво, яка мотивована таким:

2.1 23 грудня 2019 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Оксі Банк" (далі - ПАТ "Оксі Банк") укладений договір відступлення прав вимоги № 114/2-29, згідно з яким відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором від 10 квітня 2007 року № 014/04-02/340.

2.2 26 грудня 2019 року АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Оксі Банк" уклали договір відступлення прав вимоги за договором іпотеки.

2.3 Відповідно до умов вищевказаних договорів ПАТ "Оксі Банк" з 23 грудня 2019 року набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги відносно ОСОБА_4 за кредитним договором від 10 квітня 2007 року № 014/04-02/340, що є позичальником за ним, а також всіх договорів забезпечення даного кредитного зобов'язання.

3. Враховуючи викладене АТ "Райффайзен Банк Аваль" просило здійснити процесуальне правонаступництво, а саме, замінити вибулого позивача - АТ "Райффайзен Банк Аваль" на правонаступника ПАТ "Оксі Банк".

4. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року, первісний позивач АТ "Райффайзен Банк Аваль" замінений на нового позивача (правонаступника) ПАТ "Оксі Банк" та змінений статус первісного позивача АТ "Райффайзен Банк Аваль" з позивача на третю особу на стороні позивача.

5. Ухвала суду першої інстанції, з якою погодився і суд апеляційної інстанції, мотивована тим, що вказані позивачем обставини є підставою для заміни первісного позивача на його правонаступника у зв'язку зі зміною кредитора та іпотекодержателя в зобов'язанні, з якого виникла вимога.

6. Оскільки АТ "Райффайзен Банк Аваль" як юридична особа не припинене і рішення у справі (наприклад, у разі відмови у позові) може мати наслідком виникнення/зміну прав та обов'язків у правовідносинах між первісним і новим позивачами, вказаний учасник справи має бути залучений у якості третьої особи на стороні позивача.

7. У липні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Броварського міськрайонного суду м. Києва від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, серед іншого, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання про заміну позивача на іншу особу, направити справу для розгляду до іншого суду за встановленою юрисдикцією та підсудністю та винести окрему ухвалу з приводу ігнорування суддею Селезньовою Т. В. заяв відповідача про направлення матеріалів цієї справи до Господарського суду Харківської області, який розглядає справу про банкрутство ОСОБА_1 або про закриття провадження.

8. Касаційна скарга мотивована таким:

8.1 Відповідно до доказів, наданих позивачем, боржником є не відповідач, а третя особа - ОСОБА_4, при цьому майновим поручителем (іпотекодателем) також є не відповідач, а померла особа - ОСОБА_2

8.2 Жоден з відповідачів не є стороною боржника у розумінні норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто більш ніж за 11 років до укладення позивачем договору з ПАТ "Оксі Банк" про відступлення права вимоги № 114/2-29 від 26 грудня 2009 року, за яким, зокрема, відступлено права вимоги за кредитним договором від 10 квітня 2007 року № 14/04 02/340 з третьою особою ОСОБА_4, та договором про відступлення прав за договорами іпотеки, за якими, зокрема, були відступлені всі права іпотекодержателя за іпотечним договором від 11 квітня 2007 року.

8.3 Суд порушив норми статей 516, 518 ЦК України, якими чітко встановлений порядок зміни кредитора у зобов'язанні та умови, виконання яких є обов'язковими.

Норма статті 55 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) для здійснення заміни сторони застосована судом неналежно. Боржник на момент звернення до нього помер.

8.4 ЦПК України не передбачає заміну статусу позивача на третю особу.

8.5 Суди порушили предметну та суб'єктну юрисдикцію. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2019 року відкрите провадження у справі про банкрутство щодо відповідача ОСОБА_1. Суд першої інстанції порушив статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, якою вичерпно врегульовано питання про порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник (тобто ОСОБА_1). Вважає, що заявлений позов разом з усіма клопотаннями має розглядатися за правилами господарської юрисдикції. Суд першої інстанції ігнорує подані відповідачами заяви щодо направлення справи до Господарського суду Харківської області та закриття провадження у цій справі.

9. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2020 року відкрите касаційне провадження у зазначеній справі, а ухвалою від 17 лютого 2021 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 403 ЦПК України оскільки ОСОБА_3, оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції

10. Вивчивши матеріали касаційної скарги та мотиви, на підставі яких постановлена ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2021 року, Велика Палата Верховного Суду вважає відсутніми підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною 6 статті 403 ЦПК України з огляду на таке.

11. Відповідно до частини 2 статті 6 і частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

12. Частиною 6 статті 404 ЦПК України встановлено, що якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд а також якщо дійде висновку про недоцільність розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, зокрема через відсутність виключної правової проблеми, наявність висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати Верховного Суду, або якщо Великою Палатою Верховного Суду вже висловлена правова позиція щодо юрисдикції спору у подібних правовідносинах, справа повертається (передається) відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала.

Справа, повернута на розгляд колегії (палати, об'єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати.

13. У своїй ухвалі Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду посилається на те, що ОСОБА_3 оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної та суб'єктної юрисдикції та посилається на те, що суд першої інстанції ігнорує подані відповідачами заяви щодо направлення справи до Господарського суду Харківської області та закриття провадження у цій справі.

14. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що з матеріалів касаційної скарги вбачається, що відповідач дійсно ставить питання щодо порушення судами попередніх інстанцій правил предметної та суб'єктної юрисдикції, але виключно щодо розгляду цієї справи по суті, стверджуючи, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 11 липня 2019 року відкрито провадження у справі про банкрутство щодо відповідача ОСОБА_1. Судом першої інстанції порушено статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства, якою вичерпно врегульоване питання про порядок розгляду спорів, стороною в яких є боржник (тобто ОСОБА_1). Заявлений позов разом з усіма клопотаннями має розглядатися за правилами господарської юрисдикції.

15. Однак при цьому ОСОБА_3 у своїй касаційній скарзі оскаржує не рішення судів попередніх інстанцій, якими справа була б розглянута по суті, а процесуальні рішення судів за наслідками розгляду заяви позивача про процесуальне правонаступництво у цій справі, фактично оскаржуючи порядок дослідження доказів, а не порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, посилаючись на неповне дослідження судами попередніх інстанцій обставин справи та ненадання належної правової оцінки доказам наданими відповідачами, зокрема, щодо відкриття Господарським судом Харківської області провадження у справі про банкрутство ОСОБА_1, що в свою чергу призвело до постановлення помилкових, на його думку, судових рішень про задоволення такої заяви.

16. Неправильне застосування норм права є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового, що передбачено статтею 412 ЦПК України. Такими повноваженнями наділена не лише Велика Палата Верховного Суду, але і Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду відповідно до статті 25 ЦПК України.

17. Разом із цим, відповідно до частини 6 статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:

- учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції;

- учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил предметної чи суб'єктної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах;

- Велика Палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання предметної чи суб'єктної юрисдикції спору у подібних правовідносинах.

18. Для цілей тлумачення зазначеної норми Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що у пояснювальній записці до проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ", в редакції якого викладена зазначена частина 6 статті 403 ЦПК України, відзначено, що передача касаційними судами судових справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції має відбуватися за сукупної наявності таких підстав: наявності різної судової практики в подібних спорах в касаційних судах інших юрисдикцій; відсутності висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб'єктної юрисдикції у подібних спорах; заявлення учасником справи, який оскаржує судове рішення, про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

19. Зазначені зміни покликані, зокрема, забезпечити ефективне функціонування Великої Палати Верховного Суду, унеможливити зловживання учасниками справи правом на оскарження судових рішень з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції з метою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, вирішити проблеми завантаженості Великої Палати Верховного Суду подібними справами, які реально не потребують вирішення питання предметної чи суб'єктної юрисдикції, та забезпечити функціонування Великої Палати Верховного Суду як постійно діючого колегіального органу, який покликаний забезпечити єдність судової практики. Вказане також позитивно вплине на дотримання Україною положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо забезпечення розумних строків розгляду справи.

20. Оскільки підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції, прямо обмежені законодавцем в процесуальному законі, справа може бути передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 6 статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. У разі наявності хоча б одного із перелічених у цій нормі випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

21. ОСОБА_3 оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій з підстав порушення судами правил юрисдикції, не обґрунтував порушення цими судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах.

22. На обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається, зокрема, на постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц, викладені в якій висновки Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду може самостійно оцінити на предмет необхідності їх врахування у цій справі.

23. Отже, не було дотримано умов передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених частиною 6 статті 403 ЦПК України.

24. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для прийняття справи до розгляду та повертає її на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду на підставі частини 6 статті 404 ЦПК України.

Керуючись статями 403, 404 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

Справу за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 березня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 02 липня 2020 року повернути на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач /підпис/В. В. ПророкСудді: Т. О. Анцупова /підпис/Л. Й.

Катеринчук /підпис/В. В. Британчук /підпис/В. С. Князєв /підпис/Ю. Л. Власов /підпис/Г. Р. Крет /підпис/І. В. Григор'єва /підпис/Л. М. Лобойко /підпис/М. І.

Гриців /підпис/К. М. Пільков /підпис/Д. А. Гудима /підпис/Л. І. Рогач /підпис/В. І. Данішевська /підпис/О. М. Ситнік /підпис/Ж. М. Єленіна /підпис/В. М.

Сімоненко /підпис/О. С. Золотніков /підпис/І. В. Ткач