Ухвала

27 травня 2021 року

м. Київ

справа № 158/3214/17

провадження № 61-8065ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Волинського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "Голіаф-2009", про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Ківерцівський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 у період з 28 листопада 2016 року по 21 листопада 2017 року був зареєстрований в Ківерцівському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. 28 листопада 2016 року відповідачу було надано статус безробітного і призначено допомогу по безробіттю на підставі наданих останнім документів. При проведенні розслідування страхового випадку спеціалістами центру зайнятості було виявлено, що, перебуваючи на обліку як безробітний, відповідач з 10 квітня 2017 року по 20 листопада 2017 року перебував у трудових відносинах з Приватним підприємством "Голіаф-2009" (далі - ПП "Голіаф-2009"), а тому був зайнятою особою на момент перебування на обліку у Ківерцівському районному центрі зайнятості, відтак не мав права на статус безробітного та призначення і виплату йому допомоги по безробіттю. Допомога по безробіттю в розмірі 32256,75 грн. за період з 10 квітня 2017 року по 21 листопада 2017 року, отримана ОСОБА_1 незаконно, останній у добровільному порядку кошти не повернув, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього на користь Ківерцівського районного центру зайнятості 32 256,75 грн виплаченої йому допомоги по безробіттю.

Ухвалою Ківерцівського районного суду Волинської області від 09 грудня 2020 року первісного позивача Ківерцівський районний центр зайнятості замінено на правонаступника - Волинський обласний центр зайнятості.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року в задоволенні позову Волинського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "Голіаф-2009", про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи не доведено, що відповідач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПП "Голіаф -2009", оскільки відсутній запис про роботу в трудовій книжці відповідача, та з матеріалів справи не встановлено, що в період з
10.004.2017р. по 20.11.2017р. відповідач отримував дохід.

Постановою Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року апеляційну скаргу Волинського обласного центру зайнятості задоволено. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 23 грудня 2020 року скасовано. Позов Волинського обласного центру зайнятості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волинського обласного центру зайнятості 32 256,75 грн допомоги по безробіттю. Вирішено питання судових витрат.

Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у травні 2021 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 рокуу вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових сум визначається сумою, яка стягується.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 32 256,75 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227 000,00 грн).

Отже, зазначена справа є малозначною в силу вимог закону, яким, за загальним правилом, виключається можливість перегляду ухвалених у ній судових рішень судом касаційної інстанції.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

Посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Додатково Верховним Судом враховано, що судові рішення постановлені судами попередніх інстанцій після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", тобто після 15 грудня 2017 року.

Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у цій справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень про відмову у відкритті касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі "Azyukovska v. Ukraine" (рішення від 09 жовтня 2018 року "Азюковська проти України").

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не наведені, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 13 квітня 2021 року у справі за позовом Волинського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1, третя особа - Приватне підприємство "Голіаф-2009", про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик