Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 29.04.2021 року у справі №200/22237/15

УХВАЛА

13 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 200/22237/15

провадження № 61-4598ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Крата В. І., Русинчука М.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2016 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Київ Ре" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року ОСОБА_2, який під час розгляду справи замінений на ОСОБА_1, звернувся в суд із позовом, в якому просив стягнути з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області 17 398 грн майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та з ТзДВ "Страхова компанія "Київ Ре" 9535 грн страхового відшкодування, а всього - 26 933 грн.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2016 року в складі судді Кудрявцевої Т. О., залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року в складі колегії суддів Петешенкової М. Ю., Городничої В. С., Деркач Н. М., позов задоволено. Стягнуто з ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяної майнової шкоди 17 398 грн та з ТзДВ "Страхова компанія "Київ Ре" 9535
грн страхового відшкодування.

17 березня 2021 року ГУ Дергеокадастру у Запорізькій області засобами поштового зв'язку подало до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 , частини 9 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову у справі № 200/22237/15 становить 26 933 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа є малозначною у силу вимог закону.

У касаційній скарзі ГУ Держеокадастру у Запорізькій області посилається на те, що справа: стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки наявні протилежні позиції Верховного Суду у вирішенні одного й того ж питання проте, не конкретизує щодо якого питання та не обґрунтовує чому саме ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, пункт 9 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37,38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

З огляду на викладене та відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389, пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2016 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 лютого 2021 року відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Крат

М. М. Русинчук