Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.03.2021 року у справі №2-1939/10

Ухвала

27 травня 2021 року

м. Київ

справа №2-1939/10

провадження №61-7266ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 січня 2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі -

ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія") звернулося до суду із заявою, у якій просило замінити сторону стягувача із публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк ") на його правонаступника - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" у справі №2-1939/10

по виконанню рішення Зарічного районного суду м. Суми від 23 грудня 2010 року.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" відмовлено.

Постановою Сумського апеляційного суду від 05 січня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" залишено без задоволення. Ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2020 рокузалишено без змін.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та ухвалити судове рішення про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

У даній справі оскаржуються дії щодо заміни сторони виконавчого провадження, при виконанні судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, де згідно з договором факторингу № 17, до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" перейшло право вимоги до боржників за кредитним договором від 07 вересня 2007 року, розмір заборгованості складає 130 403,43 грн.

Вимоги майнового характеру станом на 01 січня 2021 року не перевищують ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270* 100 = 227 000).

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України.

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства.

Вказівка в резолютивній частині постанови Сумського апеляційного суду від 05 січня 2021 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене судове рішення ухвалене у малозначній справі.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" на ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 03 листопада 2020 року та постанову Сумського апеляційного суду від 05 січня

2021 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко