Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.09.2019 року у справі №755/275/17

Ухвала

19 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 755/275/17

провадження № 61-28732 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Асоціації українських банків на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року у складі судді Савлук Т. В. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року у складі колегії суддів:

Болотова Є. В., Білич І. М., Поліщук Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 травня 2015 року у справі №623/15.

Заява мотивована тим, що рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 травня 2015 року у справі №623/15 позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задоволено. Стягнуто з неї заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 969 063,58 грн та третейський збір у сумі 22
794,67 грн.

Зазначала, що предметом спору є стягнення заборгованості за споживчим кредитом, наданого в іноземній валюті, а тому справа, в якій було прийнято рішення третейським судом, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" не підвідомча цьому суду. Ураховуючи наведене, просила скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 травня 2015 року у справі № 623/15.

Рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків вона не отримувала. Направлена на її адресу поштова кореспонденція повернулася відправнику за закінченням строку зберігання, а тому, лише після неодноразових звернень до третейського суду, 14 грудня 2016 року її представник ознайомився з матеріалами третейської справи та отримав копію рішення. З урахуванням наведеного, вважала, що заява про скасування рішення третейського суду подана з дотриманням визначеного законодавством тримісячного строку.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 15 травня 2015 року у справі №623/15 за позовом ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються споживчого кредитування, а тому зазначений спір відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди" не підвідомчий третейському суду.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року апеляційну скаргу ПАТ "Укрсоцбанк" відхилено, ухвалу Дніпровського районного суду

м. Києва від 27 лютого 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Узагальнені вимоги та доводи касаційної скарги

У вересні 2017 року до суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Асоціації українських банків, у якій заявник просив скасувати ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема, у порушення вимог частини 6 статті 36 ЦПК України 2004 року, суд першої інстанції не розглянув заяву Асоціації українських банків про залучення її до участі у справі як третьої особи, а апеляційний суд, у порушення статті 316 ЦПК України 2004 року, проігнорував заяву про приєднання до апеляційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк".

Зазначав, що скасування рішення третейського суду, що діє при Асоціації українських банків з посиланням судів на порушення Закону України "Про третейські суди" погіршує ділову репутацію заявника.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на пропуск ОСОБА_1 без поважних причин строку для подачі заяви про скасування рішення третейського суду, та неправильно застосували положення пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України "Про третейські суди", а також правові висновки Верховного Суду України щодо підвідомчості спорів третейським судам у справах про захист прав споживачів, оскільки матеріали справи не містять належних доказів, що кредитні кошти були використані позичальником саме на споживчі потреби.

Відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з місцевого суду.

Згідно статті 388 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, судом касаційної інстанції є Верховний Суд.

23 травня 2018 року справа передана до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення"

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною 3 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Положенням статті 4 ЦПК України 2004 року визначено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Можливість (право) оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.

Статтею 51 Закону України "Про третейські суди" передбачено право на оскарження рішення третейського суду сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, в разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки, у випадках, передбачених Статтею 51 Закону України "Про третейські суди", до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Не погоджуючись з оскаржуваними судовими рішеннями, Асоціація українських банків подала касаційну скаргу. На час звернення Асоціації українських банків з касаційною скаргою застосовувалися правила ЦПК України у редакції 2004 року.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 324 ЦПК України 2004 року сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 324 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Третейський суд - це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням заінтересованих фізичних та (або) юридичних осіб у порядку, встановленому Законом України "Про третейські суди" для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.

Порядок утворення та діяльності третейських судів в Україні, а також вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб встановлені Законом України "Про третейські суди".

Форма і зміст заяви про скасування рішення третейського суду визначена у статі 389-2 ЦПК України 2004 року.

Згідно частини 2 статті 389-2 ЦПК України 2004 року у заяві мають бути зазначені: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування особи, яка подає заяву, а також ім'я (найменування) її представника, якщо заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; ім'я найменування учасників третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження; найменування та склад третейського суду, який прийняв рішення; відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується, а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет спору, зміст резолютивної частини рішення; дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення третейського суду, яке оскаржується; підстави для оскарження і скасування рішення третейського суду; зміст вимог особи, яка подає заяву; перелік документів та інших матеріалів, що додаються до заяви.

В силу своїх повноважень та компетенції третейський суд, який розглянув справу, не може виступати учасником цивільного процесу при розгляді справ, пов'язаних з оскарженням рішення третейського суду. Асоціація українських банків не є учасником справи, і заявником не надано доказів на підтвердження того, що оскаржуваними судовими рішеннями вирішено питання про його права та обов'язки, а тому, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційне провадження у зазначеній справі підлягає закриттю.

Доводи касаційної скарги про те, що скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків негативно впливає на ділову репутацію Асоціації українських банків є безпідставними, оскільки процесуальна можливість оскарження рішення третейського суду та, як можливий наслідок - його скасування, передбачена чинним законодавством України, у зв'язку з чим реалізація учасником третейської справи свого права на подання заяви про скасування рішення третейського суду з підстав, які визначені законом, не впливає на ділову репутацію Асоціації українських банків.

Щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема не залучення Асоціації до участі у справі як третьої особи

Порядок провадження у справах про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів був визначений Розділом VII-1, Глава 1 ЦПК України 2004 року, і не передбачав розгляду заяв про скасування рішення третейського суду в порядку загального позовного провадження. Ураховуючи наведене, а також відсутність вирішення будь-яких питань про права та обов'язки Асоціації українських банків при розгляді заяви ОСОБА_1 про скасування рішення третейського суду, доводи заявника про не залучення судами його до участі у справі як третьої особи, є неспроможними.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись статтями 260, 389, 396 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Асоціації українських банків на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 27 лютого 2017 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2017 року, за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" про скасування рішення Постійно діючого третейського суду від

15 травня 2015 року у справі №623/25 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, закрити.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак