Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 12.12.2019 року у справі №320/4440/18

Ухвала

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 320/4440/18

провадження № 61-9957 ск20

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович, на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: акціонерне товариство "Укрзалізниця", на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ),

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС) щодо порушення строків направлення йому постанови (повідомлення) по результатам розгляду його заяви про примусове виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2019 року у справі за його позовом до акціонерноготовариства "Укрзалізниця " (далі - АТ "Укрзалізниця") про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 45 430,15
грн. Просив суд зобов'язати ВДВС направити рекомендованим поштовим повідомленням вказану постанову, покласти судові витрати на останнього.

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі за його скаргою.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі за скаргою та у задоволенні скарги на бездіяльність ВДВС відмовлено.

У липні 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року та постановуЗапорізького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та закрити провадження у справі за його скаргою у зв'язку із відсутністю предмета спору, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із пунктом 5 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

У цій справі оскаржується бездіяльність ВДВС щодо порушення строків примусового виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16 липня 2019 року, ціна позову у якій станом на 1 січня 2020 року не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102*250=525 500).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною 4 статті 274 ЦПК України.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до винятків із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому, касаційна скарга не містить мотивів про те, що оскаржувані судові рішення підпадають принаймні під один із випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судових рішень у цій справі у касаційному порядку.

Крім того, ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року вказану справу визнано малозначною та відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою АТ "Укрзалізниця".

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Разом з тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович, на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 лютого 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 квітня 2020 року про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії за скаргою ОСОБА_1, заінтересовані особи: акціонерне товариство "Укрзалізниця", на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара