Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 19.07.2021 року у справі №554/1337/20

Ухвала

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 554/1337/20

провадження № 61-10434ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до ОСОБА_1 про зміну формулювання причини звільнення,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про зміну формулювання причини звільнення.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року, у задоволенні позовних вимог управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області відмовлено.

У червні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року.

У касаційній скарзі управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 274 ЦПК України встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин.

Предметом позову у вказаній справі є визнання неправильним вказаного у наказі від 03 липня 2017 року № 4-к начальника управління ВД ФССНВ формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з посади згідно поданої ним заяви на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України та визнання ОСОБА_1 звільненим з посади начальника кадрової та юридичної роботи Управління ВД ФССНВ за власним бажанням, згідно із частиною 1 статті 38 КЗпП України.

З огляду на те, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 274 ЦПК України вказана справа належить до категорії спорів, що можуть розглядатися у порядку спрощеного позовного провадження, тобто не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження та не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму, Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, які дали можливість дійти висновку про малозначність справи.

Переглядаючи справи в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені підпунктами а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Згідно з положеннями частини 1 статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог частини 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

З урахуванням наведеного, оскільки управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області подало касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 01 грудня 2020 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 25 травня 2021 року у справі за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області до ОСОБА_1 про зміну формулювання причини звільнення.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян