Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 16.07.2020 року у справі №754/16160/19

Ухвала

16 липня 2020 року

м. Київ

справа № 754/16160/19

провадження № 61-9709ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання.

Позов обґрунтовано тим, що з 1991 року по 02 грудня 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позива зазначала, що фактичні шлюбні відносини з відповідачем після розірвання шлюбу продовжувались до 2012 року.

Відповідач сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 за рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 22 червня 2015 року та після досягнення ОСОБА_3 18-річного віку сплата аліментів припинилась. Посилалася на те, що з 01 вересня 2018 року ОСОБА_3 навчається на денному відділені економічного факультету Київського національного торговельно-економічного університету на платній основі, строк закінчення навчання - 29 червня 2022 року.

Вказувала, що вона працює, але її коштів не вистачає для утримання дочки ОСОБА_3, оскільки оплата за навчання складає 72 950,00 грн. Крім того, ОСОБА_1 звертала увагу на той факт, що разом з нею проживає старша дочка із власною малолітньою дитиною. Зазначала, що оплату першого року навчання та першого семестру другого року навчання вона здійснила самостійно, загальна сума сплачених коштів становила 24 365,00 грн. Посилалася на те, що оскільки ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, у неї відсутні джерела доходів, знаходиться на її утримані, тому потребує матеріальної допомоги, а відповідач не є інвалідом, знаходиться у працездатному віці, є фізичною особою -підприємцем, тому має можливість утримувати свою повнолітню дочку, яка продовжує навчання.

У зв'язку з чим просила стягнути зі ОСОБА_2 24 365,00 грн заборгованості по аліментах - оплату першого року навчання та першого семестру другого року навчання доньки, яку вона сплатила самостійно; визначити стягнення щомісячно із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, як повнолітньої дочки, що продовжує навчання, у розмірі, що забезпечить оплату навчання у Київському національному торговельно-економічному університеті з усіх видів його заробітку, починаючи стягнення з 16 січня 2019 року і до закінчення навчання - 29 червня 2022 року (3 000,00 грн); видати судовий наказ на негайне стягнення аліментів за один місяць.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітньої доньки, яка продовжує навчатися ОСОБА_3 у розмірі 1
500,00 грн щомісячно, починаючи з 07 листопада 2019 року до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку за умови продовження навчання. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 17 лютого 2020 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та відмовлено в задоволенні позову в цій частині. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ОСОБА_1 у липні 2020 року засобами поштового зв'язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у вищевказаній справі, в якій посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у відкритому засіданні за участю сторін.

Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_1, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Предметом позову у цій справі є стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною.

Разом із цим, касаційна скарга не містить посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалою від 04 травня 2020 року призначив справу до розгляду в порядку (письмового) позовного провадження, тим самим позбавив її можливості надати пояснення щодо своєї позиції у справі. Однак, зазначені доводи суд вважає необґрунтованими, оскільки вони за своїм змістом не відповідають вимогам пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України та зводяться до власного тлумачення положень цивільного процесуального законодавства щодо порядку розгляду малозначних справ. Крім того, не можуть бути взяті до уваги посилання заявника на те, що повертаючи відзив на апеляційну скаргу особі, яка його подала, апеляційний суд порушив принцип рівності сторін у судовому процесі. Зі змісту ухвали Київського апеляційного суду від 12 травня 2020 року вбачається, що відзив поданий представником ОСОБА_1 - ОСОБА_6, яка з наявних у матеріалах справи доказів уповноважена представляти інтереси позивача лише в Деснянському районному суді міста Києва, таким чином дії апеляційного суду відповідають вимогам статті 183 ЦПК України.

При цьому, посилання заявника у касаційній скарзі на невідповідність постанови апеляційного суду висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 12 вересня 2019 року у справі № 459/1381/18 не можуть бути підставою для відкриття касаційного провадження у справі відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, оскільки заявником не наведено даних щодо фундаментального значення цього питання.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в малозначній справі заявником у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 03 червня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик