Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 05.04.2021 року у справі №759/10613/20

Ухвала

14 червня 2021 року

м. Київ

справа № 759/10613/20

провадження № 61-5070св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Державне підприємство обслуговування повітряного руху України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позов обґрунтований тим, що з 26 червня 2019 року працював у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України на посаді начальника комплексу з технічного обслуговування та ремонту засобів зв'язку, навігації та спостереження.

29 квітня 2020 року звернувся до відповідача з заявою про звільнення з посади за власним бажанням у зв'язку із виходом на пенсію з 08 травня 2020 року та просив виплатити матеріальної допомоги на підставі пункту 6.25.2 Колективного договору ДП "Украерорух".

Відповідач листом від 14 травня 2020 року відмовив у виплаті матеріальної допомоги у зв'язку із складним фінансовим станом підприємства та відсутністю коштів. У відповідь на адвокатський запит від 18 травня 2020 року, відповідач підтвердив, що розмір матеріальної допомоги при звільненні позивача відповідно до пункту 6.25.2 Колективного договору становить 631 600,00 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача матеріальну допомогу при звільненні у сумі 631 000,00 грн та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 59 449,71 грн.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Стягнуто з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу при звільненні у розмірі 631 000,00 грн, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 59 449,71 грн з утриманням обов'язкових податків та зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом України, судовий збір у розмірі 840,80 грн, 4 500,00 грн судових витрат на правничу допомогу, а всього 695
790,51 грн.

Рішення мотивоване тим, що відповідач при звільнені позивача не виконав вимоги пункту 6.25.2 Колективного договору, а тому має сплатити матеріальну допомогу, передбачену колективним договором та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі статті 117 КЗпП України.

Постановою Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задоволено частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва

від 26 жовтня 2020 року у частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення про відмову у позові. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позивач має право на отримання матеріальної допомоги, передбаченої пунктом 6.25.2 Колективного договору. Разом з тим, вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення не підлягають задоволенню, оскільки для притягнення роботодавця до відповідальності, передбаченої статтею 117

КЗпП України, обов'язковою умовою є вина підприємства, але оскільки така виплата передбачена лише умовами колективного договору, який не містить положень щодо строків її виплати, тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин статті 117 КЗпП України.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У березні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення в частині відмови у задоволенні позову та в цій частині рішення суду першої інстанції залишити в силі, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Крім того, просить стягнути з відповідача понесені витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду

від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15, від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17, від 18 березня

2020 року у справі № 711/4010/13-ц.

У квітні 2021 року Державне підприємство обслуговування повітряного руху України подало до суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_1 та клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Пропуск строку на подання відзиву обґрунтований тим, що у зв'язку з запровадженням на всій території України карантину та його продовження до

30 квітня 2021 року і зумовленими з ним обмеженнями, на підприємстві встановлено неповний робочий день, тому відповідач не міг вчасно підготувати та подати відзив на касаційну скаргу.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статті 117 КЗпП України (стаття 126 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частини 1 статті 127 ЦПК України встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, строк на подання відзиву, встановлений законом, є процесуальним строком, який може бути поновлений судом за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно з відзивом.

Враховуючи доводи Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та докази, що їх підтверджують, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження відповідачу строку для подання відзиву на касаційну скаргу.

У відзиві на касаційну скаргу Державне підприємство обслуговування повітряного руху України просить відмовити у задоволенні вказаної касаційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та з дотримання норм матеріального та процесуального права. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 безпідставно посилається на постанову Верховного Суду

від 13 травня 2020 року у справі № 810/451/17, оскільки предмет і підстави у справі, яка переглядається, та наведеній заявником є різні. Так у справі № 810/451/17 право позивача на отримання вихідної допомоги при звільненні виникло в силу

статті 44 КЗпП України.

У травні 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала до суду відповідь на відзивДержавного підприємства обслуговування повітряного руху України, у якому представник просить відхилити доводи, наведені у відзиві, скасувати постанову апеляційного суду в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та задовольнити позовні вимоги в цій частині, стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 5 статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами 3 , 4 статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням частини 1 статті 402 ЦПК України.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Продовжити Державному підприємству обслуговування повітряного руху України строк на подання відзиву на касаційну скаргу.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України про стягнення матеріальної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду

від 02 березня 2021 року призначити до судового розгляду на 30 червня 2021 року колегією у складі п'яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик