Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.10.2020 року у справі №607/6379/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 607/6379/20

провадження № 61-13885 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Русинчука М.

М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року про забезпечення позову та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про визнання іпотечного договору припиненим,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача про визнання іпотечного договору припиненим.

23 квітня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам та будь-яким іншим особам, які діють на підставі Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчиняти реєстраційні та будь-які інші дії щодо житлового будинку АДРЕСА_1, загальною площею 85,6 м2 та земельної ділянки площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:12:018:0036, а також заборонити відчуження указаного нерухомого майна.

Свою заяву обґрунтовує тим, що предметом позову в цій справі є визнання припиненим іпотечного договору від 28 травня 2008 року, предметом якого є указане спірне майно, що належить на праві власності ОСОБА_1.

Зазначає, що незважаючи на виконання ним основного зобов'язання за кредитним договором ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" здійснило державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки. Наказом Міністра юстиції України від 01 квітня 2020 року рішення державного реєстратора, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", скасовано.

Ураховуючи викладене, просив заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки існує імовірність відчуження спірного майна відповідачем без згоди позивача, що може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року в складі судді Ромазан В. В., залишеною без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року в складі колегії суддів Хоми М. В., Сташківа Б. І., Щавурської Н. Б., заяву задоволено частково.

Заборонено ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" та державному реєстратору вчиняти дії, пов'язані із реєстрацією права власності за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" на земельну ділянку, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та яка є предметом іпотечного договору від 28 травня 2008 року, площею 0,0800 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6110100000:12:018:0036. У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовлено.

Суди виходили з того, що між сторонами виник спір щодо припинення договору іпотеки, предметом якого є спірна земельна ділянка, на яку проводилася державна реєстрація права власності за ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", що була скасована, а тому існує можливість повторної державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за відповідачем. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні іншої частини вимог заяви слід відмовити, оскільки житловий будинок не є предметом іпотеки, а власником земельної ділянки є позивач, що унеможливлює заборону відчуження земельної ділянки іншим особам.

09 вересня 2020 року ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" засобами поштового зв'язку подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, та посилаючись на те, що відсутня реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову ОСОБА_1, оскільки жодних дій щодо перереєстрації чи підготовки до перереєстрації після пред'явлення позову про визнання іпотечного договору припиненим ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" не вчиняло, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Відповідно до абзацу 5 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Суди встановили, що ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом про визнання іпотечного договору припиненим та зазначив, що після набрання законної сили рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 11 січня 2010 року, яким в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 травня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - спірну земельну ділянку, ним з вересня 2010 року до листопада 2013 року здійснювалось погашення заборгованості за вказаним кредитним договором. Таким чином, кредитний договір припинив свою дію у зв'язку із повним виконанням зобов'язань за цим договором.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 22 квітня 2020 року № 207305894 земельна ділянка з кадастровим номером undefined, площею 0,08 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1, та житловий будинок АДРЕСА_1, загальною площею 85,6 м2 належать на праві приватної власності ОСОБА_1.

Наказом Міністра юстиції України від 01 квітня 2020 року № 1300/5 "Про скасування рішень про державну реєстрацію прав" скаргу ОСОБА_1 задоволено та скасовано рішення № 48649988 від 12 вересня 2019 року та № 48673076 від 13 вересня 2019 року, прийняті державним реєстратором Білобожницької сільської ради Чортківського району Тернопільської області Іванісіком С. В.

Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно з частиною 3 статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов'язана довести зв'язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, установивши, що існує загроза утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, при цьому, суд першої інстанції взяв до уваги обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви в частині вимог щодо житлового будинку та заборони відчуження земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, підстави вважати, що суди допустили порушення норм процесуального права, відсутні.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням.

З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосовування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24 квітня 2020 року та на постанову Тернопільського апеляційного суду від 12 серпня 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. О. Антоненко

В. І. Журавель

М. М. Русинчук