Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.07.2021 року у справі №541/1629/20

Ухвала

13 липня 2021 року

м. Київ

справа № 541/1629/20

провадження № 61-10949ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р.

А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Мороз Яна Сергіївна, на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

На обґрунтування позову ОСОБА_2 вказала, що вона та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які на момент подання позову проживають разом з нею. Батько дітей проживає окремо і з 01 квітня 2020 року належної участі у матеріальних витратах на утримання синів не бере, хоча працює і має стабільний дохід. Її дохід є меншим, самостійно матеріально забезпечити усі потреби дітей вона не може. ОСОБА_2 просила суд стягувати аліменти з ОСОБА_1 на утримання дітей на її користь у твердій грошовій сумі у розмірі 40 000,00 грн, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, позов ОСОБА_2 частково задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти, у твердій грошовій сумі у розмірі 18 000,00 грн щомісяця, починаючи з 28 серпня 2020 року до досягнення дітьми повноліття. Сума визначених аліментів підлягає щорічній індексації відповідно до закону.

Вирішено питання щодо судового збору.

Допущено негайне виконання судового рішення у межах платежу за один місяць.

У липні 2021 року ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Мороз Я. С., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів на утримання дітей у розмірі 50 % прожиткового мінімуму (для дитини відповідного віку), починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, не передаючи справи на новий розгляд.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

За правилом пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності до пункту 3 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства).

Частиною 4 статті 274 ЦПК України передбачено, що в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено.

У касаційній скарзі зазначено, щосправа має для ОСОБА_1, виняткове значення, тому вважає, що у цій справі наявні підстави, передбачені пунктом в) частини 3 статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

За змістом підпункту в) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню, якщо справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Посилаючись на наявність зазначеної обставини, ОСОБА_1, разом з тим, не додав до касаційної скарги доказів, які б підтверджували такі обставини, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування для такого перегляду, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, узгоджуються із положеннями Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, оскільки оскаржувані заявником рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року ухвалені у малозначній справі, вони не підлягають касаційному оскарженню і у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якого діє адвокат Мороз Яна Сергіївна, на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 березня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: Ю. В. Черняк

І. А. Воробйова

Р. А. Лідовець