Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 14.07.2021 року у справі №306/1962/18

Ухвала

14 липня 2021 року

м. Київ

справа № 306/1962/18

провадження № 61-11486ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 березня

2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області

від 11 березня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності - задоволено частково.

Визнано висловлювання ОСОБА_1 "Ти хто така? ! Ти хто така? ! Не для того я півтора року був у зоні АТО, аби такі як ти мене вчили! Ти - очкаричка й..! " на адресу ОСОБА_2 такими, що мають образливий характер та що ображають честь і гідність ОСОБА_2.

Зобов'язано ОСОБА_1 після набрання даним рішенням суду законної сили, вибачитися перед ОСОБА_2 за висловлювання "Ти хто така? ! Ти хто така? ! Не для того я півтора року був у зоні АТО, аби такі як ти мене вчили! Ти - очкаричка й..! "

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2020 року в частині зобов'язання ОСОБА_1 після набрання даним рішенням суду законної сили, вибачитися перед ОСОБА_2 за висловлювання "Ти хто така? ! Ти хто така? ! Не для того я півтора року був у зоні АТО, аби такі як ти мене вчили! Ти - очкаричка й..! " скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_2 у даних вимогах.

У решті рішення суду залишено без змін.

09 липня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судами матеріального права та норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частини 1 та 2 статті 390 ЦПК України.

Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

У касаційній скарзі заявник просить поновити строк для подачі касаційної скарги, обґрунтовуючи тим, що копію оскаржуваної постанови він отримав 16 червня 2021 року в приміщенні суду першої інстанції. На підтвердження клопотання про поновлення строку подачі касаційної скарги заявник надав копію рішення суду першої та апеляційної інстанції, в якій вказана дата виготовлення 16 червня 2021 року.

Відповідно до частин 4 , 5 статті 272 ЦПК України за заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, -

у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Однак, заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, не надано доказів того, що суд своєчасно не направив копію повного тексту постанови заявнику, та про обставини, що об'єктивно перешкоджали отримати вказане судове рішення і подати касаційну скаргу в передбачений ЦПК України строк.

Оскільки належних доказів, що підтверджують що апеляційним судом було порушено порядок вручення заявнику копії цього судового рішення, передбачений статтею 272 ЦПК України, заявник не надав, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини 3 статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідних доказів.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження

з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення

від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених Частиною 2 статті 389 ЦПК України.

У пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункті 5 частини 2 статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Так, у касаційній скарзі заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанційнорм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною 2 статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд не бере до уваги посилання заявника на постанову Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14, як на підставу касаційного оскарження, оскільки у касаційній скарзі не вказані постанови Верховного Суду, в яких викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах.

За таких обставин, відповідно до вимог частини 2 , 4 статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною 2 статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Також у порушення пункту 3 частини 4 статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір", який набрав чинності

01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до Законом України від 08 липня 2011 року "Про судовий збір" України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом у 2018 році.

Станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 762,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становило 704,80 грн).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на день звернення до суду з цим позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 7 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

До касаційної скарги ОСОБА_1 надав копію посвідчення учасника бойових дій № НОМЕР_1, видане 15 липня 2015 року.

Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних

з порушенням їхніх прав.

Вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" суд має врахувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вказана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).

З огляду на касаційну скаргу та доданих до неї матеріалів ОСОБА_1 оскаржує судове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі та гідності, тобто зазначена справа не пов'язана

із захистом порушених прав заявника саме, як учасника бойових дій. При цьому, ОСОБА_1 у даній цивільній справі є відповідачем.

У зв'язку з викладеним, відсутні підстави для звільнення заявника від сплати судового збору, як учасника бойових дій у даній справі.

Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 409,60 грн (704,80*200%=1 409,60 грн).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерс. р-н/~organization1~, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача:

Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007 ККДБ: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055").

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України "Про судовий збір". На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, застосовуються положення частин 2 , 3 статті 393 ЦПК України, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подачі касаційної скарги відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 11 березня 2020 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 11 травня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали до 13 серпня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Г. В. Коломієць