Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.03.2020 року у справі №766/14447/18

Ухвала

Іменем України

10 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 766/14447/18

провадження № 61-2953 ск 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Лідовця Р. А.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 січня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Судовим наказом, виданим Херсонським міським судом Херсонської області 03 жовтня 2018 року, стягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі

176,20 грн.

Судовий наказ в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу, посилаючись на те, щона момент видачі такого наказу в розпорядженні суду були відсутні відомості про те, що за усною домовленістю між ним та ОСОБА_2 з серпня

2013 року він добровільно перераховує на її картковий рахунок грошові кошти на утримання сина. При цьому, зазначав, що ОСОБА_2 самоусунула його від виконання батьківський обов'язків та не дозволяє спілкуватися

з дитиною, піклуватися про нього та матеріально утримувати.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Херсонського апеляційного суду

від 15 січня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу відмовлено.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

11 лютого 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на виданий судовий наказ, ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 січня 2020 року (надійшла 14 лютого 2020 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2020 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження судового наказу, виданого Херсонським міським судом Херсонської області 03 жовтня 2018 року, відмовлено, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 210,20 грн та надати оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк заявник направив матеріали на усунення недоліків, зазначених в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного судувід 27 лютого 2020 року.

Вивчивши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 січня 2020 року, Верховний Суд

дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ

є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених частини 1 статті 160 ЦПК України.

У пункті 4 частини 1 статті 161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів

у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно з частиною 8 статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до частиною 8 статті 170 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами

у порядку, встановленому главою 3 розділу V частиною 8 статті 170 ЦПК України.

Відповідно до частини 1 статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина 4 , 5 статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини 2 статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 81 ЦПК України.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказусуд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, правильно виходив з того, що наведені заявником підстави та обставини, не є нововиявленими

у розумінні статті 423 ЦПК України та не можуть бути підставою для скасування судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до вимог абзацу 6 частини 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог Частиною 1 статті 394 ЦПК України, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень убачається, що скарга є необґрунтованою, правильне застосовування судами норм матеріального та процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, наведені в скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів, що заборонено частиною 1 статті 400 ЦПК України, та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частиною 4 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 25 жовтня 2019 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 15 січня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу у справі за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець