Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 10.06.2019 року у справі №214/4200/17

УХВАЛА

7 червня 2019 року

м. Київ

справа № 214/4200/17

провадження № 61-10445ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараш А. А. (суддя-доповідач), Лесько А. О., Штелик С. П., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом, у якому просили: визнати за ними право на забезпечення індивідуальними безкоштовними газовими лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз"; визнати, що ПАТ "Криворіжгаз" відповідно до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" зобов'язане за свій рахунок у термін до 1 січня 2018 року здійснити встановлення в їхніх квартирах індивідуальних газових лічильників як побутовим споживачам, що проживають в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 між ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 укладено Типовий договір постачання природного газу споживачам.

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі - Типовий договір), цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) направляє споживачеві інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплату рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Доказом факту приєднання всіх споживачів до Типового договору вважають щомісячне споживання ними природного газу та здійснення щомісячної сплати рахунків за спожитий природний газ.

Позивачі зазначали, що права та обов'язки споживачів виникли з однієї підстави та що предметом цього спору є однорідні права та обов'язки. Права та обов'язки споживачів чітко визначені Типовим договором, а саме розділом IV "Ціна, порядок обліку та оплати природного газу", розділом V "Права та обов'язки споживача" та розділом VІ "Права і обов'язки постачальника". Зміст Типового договору, викладений в постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2500 передбачає, що права та обов'язки для всіх споживачів є ідентичними.

В серпні 2017 року позивачами були проведені загальні збори співвласників багатоквартирного будинку на яких прийняли рішення щодо ініціювання звернення власників квартир, які не обладнані індивідуальними лічильниками газу до ПАТ "Криворіжгаз" із заявами про забезпечення та встановлення індивідуальних лічильників газу за рахунок ПАТ "Криворіжгаз" на підставі ~law9~.

Листом ПАТ "Криворіжгаз" від 14 вересня 2017 року № Кд 0232-ЛВ-10020-0617 споживачів повідомлено, що не передбачено фінансування робіт із встановлення індивідуальних лічильників газу в кожній квартирі будинку АДРЕСА_1.

Проте позивачі вважають таку позицію ПАТ "Криворіжгаз" неправомірною, оскільки побутовим споживачам відмовлено в забезпеченні та встановленні індивідуальних газових лічильників за рахунок ПАТ "Криворіжгаз". Вважають, що забезпечити комерційний облік природного газу кожному споживачу будинку зобов'язане газорозподільне підприємство - ПАТ "Криворіжгаз" у термін до 1 січня 2018 року. ПАТ "Криворіжгаз" є суб'єктом господарювання, що здійснює розподіл природного газу на території Саксаганського району м. Кривого Рогу. Згідно зі структурою тарифу для споживачів на послуги розподілу природного газу ПАТ "Криворіжгаз" у період з 2011 року до теперішнього часу закладається встановлення квартирних лічильників газу, що передбачено ~law10~, де визначено, що фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, тобто покладено на ПАТ "Криворіжгаз".

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, позов задоволено частково. Визнано за побутовими споживачами природного газу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 право на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз ". Зобов'язано ПАТ "Криворіжгаз" за свій рахунок, в строк до 1 січня 2021 року, здійснити встановлення в квартирах індивідуальних газових лічильників зазначеним побутовим споживачам. Стягнуто з ПАТ "Криворіжгаз" на користь держави судовий збір у розмірі 16 640 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог позивачів щодо визнання за кожним з позивачів, як за побутовими споживачами природнього газу, права на забезпечення індивідуальними лічильниками за рахунок ПАТ "Криворіжгаз" та зобов'язуючи останнього встановити такі лічильники у строк до 1 січня 2021 року, суди виходили з того, що оскільки позивачі сплачували за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, то відповідач зобов'язаний надавати послуги, які оплачені позивачами, та, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (в редакції після набрання чинності ~law12~ від 21 грудня 2017 року), зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, у строк до 1 січня 2021 року.

У травні 2019 року позивачі звернулися з касаційною скаргою на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року, у якій просять скасувати ці рішення в частині зобов'язання ПАТ "Криворіжгаз" встановити лічильники у строк до 1 січня 2021 року, ухваливши в цій частині нове рішення, яким зобов'язати ПАТ "Криворіжгаз" встановити лічильники у строк до 1 січня 2018 року. В іншій частині заявники рішення судів не оскаржують

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій вийшли за межі позовних вимог, змінивши строк встановлення лічильників з 1 січня 2018 року на 1 січня 2021 року.

Верховний Суд, вивчивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями пункту 5 частини 2 статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Відповідно до частини 1 статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції оскаржуються лише в частині строку зобов'язання ПАТ "Криворіжгаз" встановити лічильники, в іншій частині судові рішення не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що позовні вимоги позивачів щодо зобов'язання ПАТ "Криворіжгаз" за свій рахунок здійснити встановлення в квартирах позивачів індивідуальних газових лічильників в термін до 1 січня 2021 року, з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" та графіками оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2012 року № 259-р "Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу", газорозподільні підприємства зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі (плита газова + газова колонка) - до 1 січня 2016 року, тільки для приготування їжі - до 1 січня 2018 року.

19 січня 2018 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу" №2260-VІІІ від 21 грудня 2017 року, яким було, зокрема, передбачено встановлення споживачам, у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, індивідуального лічильника до 1 січня 2021 року.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Оскільки на день ухвалення рішення судом першої інстанції було внесено зміни до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", якими продовжено строк для зобов'язання забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується тільки для приготування їжі до 1 січня 2021 року.

На підставі викладеного, відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", відповідач ПАТ "Криворіжгаз" зобов'язаний забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах, у яких газ використовується тільки для приготування їжі, - до 1 січня 2021 року, оскільки на момент ухвалення рішення по даній справі відбулась зміна терміну встановлення таких лічильників для вказаної категорії осіб.

Посилання заявників на постанову Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року (справа № 214/2435/17) не беруться до уваги оскільки висновки зроблені у зазначеній постанові не стосувалися застосуванню змін до частини 1 статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", якими змінено термін встановлення таких лічильників з 1 січня 2018 року на 1 січня 2021 року.

Інші викладені в касаційній скарзі доводи, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Оскільки правильне застосовування судами першої та апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, підстав для відкриття касаційного провадження немає.

Керуючись пунктом 5 частини 2 , частинами 4 і 5 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 квітня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_27 до Публічного акціонерного товариства "Криворіжгаз" про визнання права на забезпечення та встановлення споживачам індивідуальних газових лічильників у порядку захисту прав споживачів відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. А. Калараш

А. О. Лесько

С. П. Штелик