Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 08.09.2020 року у справі №283/1060/20

Ухвала

07 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 283/1060/20

провадження № 61-13081ск20

Верховний Суд у складі колегії судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Хмельницький) та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню за постановою Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції

(м. Хмельницький) (далі - Малинський РВ ДВС Центрально-Західного МУМЮ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Заява мотивована тим, що Малинський РВ ДВС Центрально-Західного МУМЮ на підставі вимоги податкової служби виніс 02 квітня 2020 року постанову № ВП 61353898, якою стягнув з заробітної плати ОСОБА_1 борг, не маючи на це жодного рішення суду.

Вважав, що такі дії Малинського РВ ДВС Центрально-Західного МУМЮ порушують його конституційні права, а тому просив визнати такою, що не підлягає виконанню постанову державного виконавця ВП № 61353898 від 02 квітня 2020 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Ухвалою Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня

2020 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1, суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що суд може визнати таким, що не підлягає виконанню, тільки той виконавчий документ, який він видав.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, яка винесена державним виконавцем, не є виконавчим документом в розумінні статті 432 ЦПК України та не може бути визнана такою, що не підлягає виконанню.

01 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга

ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 04 серпня 2020 року, в якій ОСОБА_1 просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення його заяви.

Дослідивши касаційну скаргу та додані до неї документи, Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 25 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції про виправлення помилки

у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню зазначена у пункті 25 частини 1 статті 353 ЦПК України та, виходячи

з положень пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України, не підлягає касаційному оскарженню. Ухвала суду першої інстанції про відмову

в виправленні помилки у виконавчому документі або визнанні його таким, що не підлягає виконанню не передбачена в переліку ухвал, визначених в частині 1 статті 353 ЦПК України, та в касаційному порядку оскаржена бути не може.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє

у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до провадження, оскільки оскаржуване судове рішення не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою слід відмовити.

Зазначення у постанові Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2020 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

Керуючись пунктом 2 частини 1 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малинського районного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року та постанову Житомирського апеляційного суду

від 04 серпня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Малинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.

Хмельницький) та визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Судді: Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник