Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Ухвала КЦС ВП від 04.08.2020 року у справі №646/315/20 Ухвала КЦС ВП від 04.08.2020 року у справі №646/31...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 04.08.2020 року у справі №646/315/20



УХВАЛА

22 липня 2020 року

м. Київ

справа № 646/315/20

провадження № 61-9293ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., розглянувши питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Чумаком Романом Васильовичем, на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про стягнення невиплаченої заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПрАТ "Харківський коксовий завод", в якій просила стягнути з відповідача належні їй кошти після звільнення у розмірі 64 813,22 грн та стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10
000,00 грн.


Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 07 травня 2020 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

19 червня 2020 року представник Чумак Р. В., діючий в інтересах ОСОБА_1, засобами поштового зв'язку, направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 травня 2020 року у вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши касаційну скаргу, подані матеріали, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню.

В пункті 8 статті 129 Конституції України зазначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина 9 статті 19 ЦПК України).

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 грн.

Зі змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що у даній справі позивачем заявлена ціна позову у розмірі 64813,22 грн, яка станом на 01 січня 2020 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2102*100=210 200).

Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З цього приводу скаржник зазначає. що справа має значення для нього, оскільки спрямована на захист і відновлення його порушеного права на працю та мирне володіння майном. Однак, такі посилання носять суб'єктивний характер та не можуть бути безумовною підставою для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у малозначній справі. Щодо посилань на різницю в застосуванні судами норм права щодо стягнення заборгованості з виплати заробітної плати з відповідача слід зазначити, що посилання скаржника зводяться фактично до переоцінки доказів, наданої судами під час розгляду аналогічних правовідносин, що не є підставою для касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Зазначена справа є малозначною в силу закону та не належить до виключень, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, які не підлягають касаційному оскарженню, випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, не встановлено, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини 6 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, подану адвокатом Чумаком Романом Васильовичем, на заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 03 березня 2020 року та постанову Харківського апеляційного суду від 07 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" про стягнення невиплаченої заробітної плати.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик
logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати