Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 03.05.2020 року у справі №357/8276/19

Ухвала

29 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 357/8276/19

провадження № 61-6749ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І. розглянувшикасаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просять визнати дії Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз"), по встановленню на будинку об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Оберіг -79" (далі - ОСББ "Оберіг-79") по бульвару Олександрійський 79 міста Біла Церква Київської області загально будинкового вузлу обліку природного газу незаконним; визнати встановлений товариством з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" (далі - ТОВ "Київоблгаз збут") режим нарахування об'ємів спожитого природного газу згідно показників загально будинкового вузлу обліку природного газу змонтованого на стіні будинку ОСББ "Оберіг -79" по АДРЕСА_1 незаконним, поновити їм, як споживачам природного газу право на безоплатне встановлення індивідуальних лічильників природного газу, зобов'язати ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" встановити на кухні квартири НОМЕР_1, що належить сім'ї ОСОБА_1 та на кухні квартири НОМЕР_2, що належить сім'ї ОСОБА_2 індивідуальні лічильники природного газу за адресою: АДРЕСА_1,зобов'язати ТОВ "Київоблгаз збут" до моменту встановлення лічильників природного газу об'єм споживання сімей позивачів визначати за нормами споживання, визначених діючим законодавством; зобов'язати ТОВ "Киїоблгаз збут" здійснити перерахунок вартості об'ємів спожитого природного газу з 01 червня 2017 року по день встановлення індивідуальних лічильників природного газу, не за показниками загально будинкового лічильника природного газу, а по нормах споживання, що діяли в зазначений час, згідно діючого законодавства, стягнути з відповідачів на користь позивачів моральну шкоду по 1 000,00 грн кожному, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 витрати на виготовлення позовної заяви у розмірі 186,50 грн, а на користь ОСОБА_2 - 253,50 грн, всього - 440,00
грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволено частково.

Зобов'язано Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" встановити за свій рахунок індивідуальні безкоштовні газові лічильники ОСОБА_1 у квартирі НОМЕР_1 та ОСОБА_2 у квартирі НОМЕР_2 в будинку АДРЕСА_1 в строк, що не може перевищувати тридцяти днів з дня набрання рішенням суду законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У квітні 2020 року відповідач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно із пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає, касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У відповідності до вимог частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що спрощене позовне провадження застосовується для розгляду малозначних справ, крім справ, передбачених частиною 4 статті 274 ЦПК України.

З огляду на положення статті 19 у системному зв'язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії розгляду.

Верховний Суд визнає зазначену справу малозначною, оскільки вона є справою незначної складності.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBACv. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Верховним Судом не встановлено випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Подану заяву про зупинення виконання оскаржених судових рішень повернути без розгляду.

Керуючись пунктом 2 частини 6 , частиною 9 статті 19, пунктом 2 частини 3 статті 389, пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 11 березня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", Товариства з обмеженою відповідальністю "Київоблгаз збут" про захист прав споживачів.

Копію ухвали, разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

В. І. Журавель