Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 23.04.2019 року у справі №201/7276/17

Ухвала

Іменем України

30 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 201/7276/17

провадження № 61-6190ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області (далі - РВ ФДМУ по Дніпропетровській області) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу

Лозенко В. В. (далі -приватний нотаріус Дніпровського МНО), про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська

від 09 жовтня 2018 року позов РВ ФДМУ по Дніпропетровській області задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки від 25 липня 2016 року № 1619, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Лозенко В. В.

Визнано право власності за державою в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на об'єкт незавершеного будівництва - "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1.

Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Заява мотивована тим, що заявнику не зрозуміла резолютивна частина постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, а саме, чи з ухваленням судового рішення право власності залишилось за відповідачем та чи є підстави для зміни власника в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

На підставі вищевказаного, ОСОБА_1 просив суд задовольнити заяву про роз'яснення постанови Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що у зазначеному судовому рішенні немає протиріч та недоліків, що усуваються шляхом їх роз'яснення, в ньому дана оцінка всім доводам і доказам, що у встановлений законом спосіб надавались сторонами, є посилання на норми закону, на підставі яких ухвалене рішення, та на докази, які судом взяті до уваги, а також в мотивувальній частині рішення вказано підстави, з яких суд дійшов відповідних висновків.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу апеляційного суду і передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2,3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Установлено, що у травні 2017 року РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа -приватний нотаріус Дніпровського МНО Лозенко В. В., про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська

від 09 жовтня 2018 року позов РВ ФДМУ по Дніпропетровській області задоволено.

Визнано недійсним договір іпотеки від 25 липня 2016 року № 1619, засвідчений приватним нотаріусом Дніпровського МНО Дніпропетровської області Лозенко В. В. Визнано право власності за державою в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області на об'єкт незавершеного будівництва - "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер 1210100000:03:305:0039, на АДРЕСА_1. Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь держави в особі РВ ФДМУ по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва - "ІНФОРМАЦІЯ_1", який розташований на земельній ділянці площею 0,6 га, кадастровий номер undefined, на АДРЕСА_1.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 09 жовтня 2018 року в частині визнання договору іпотеки недійсним і визнання права власності скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У грудні 2019 року до апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення залишено без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту зазначеної процесуальної норми убачається, що незрозумілим є судове рішення, в якому припускається декілька варіантів тлумачення. Підставою для роз'яснення судового рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

За загальним правилом, роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо практично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Згідно з частиною 2 статті 271 ЦПК України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Залишаючи без задоволення заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення, апеляційний суд виходив з того, що суд може роз'яснити судове рішення у разі, якщо нечітким або незрозумілим є зміст його резолютивної частини, як для осіб, щодо яких воно ухвалене, так і для осіб, які будуть здійснювати його примусове виконання.

Встановивши, що питання, яке ставить заявник у заяві про роз'яснення судового рішення, не може бути предметом розгляду такої заяви в розумінні статті 271 ЦПК України, оскільки фактично порушено питання про роз'яснення мотивів ухваленого судового рішення, та врахувавши, що постанова Дніпровського апеляційного суду від 19 лютого 2019 року є чіткою та зрозумілою, не містить протиріч і не допускає неоднозначного тлумачення, та відповідає вимогам, зазначених у статтях 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_2 про роз'яснення судового рішення без задоволення.

Відповідно до частини 4 статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами 5 , 6 статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення не впливають, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Керуючись частинами 4 , 6 статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_1, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, про визнання договору іпотеки недійсним, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

А. І. Грушицький

В. В. Сердюк