Історія справи

Ухвала КЦС ВП від 02.09.2018 року у справі №485/1656/17

УХВАЛА

27 серпня 2018 року

м. Київ

справа № 485/1656/17

провадження № 61-42564ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів шляхом зміни способу їх стягнення з ОСОБА_2, визначити розмір аліментів у вигляді 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зобов'язано стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

З моменту набрання рішенням законної сили вирішено відкликати виконавчий лист № 2/1422/875/12 про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 400 грн.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 23 квітня 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року, разом з клопотанням про поновлення строку, проте повний текст оскаржуваної постанови складено 12 липня 2018 року, тому відповідно до частини 1 статті 390 ЦПК України строк на касаційне на оскарження не пропущено.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно із частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України для цілей пункту 2 частини 6 статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом позову у цій справі є зміна способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини до? частини доходів щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина 6 статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень частина 6 статті 19 ЦПК України, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах Lavages
Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gonnez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення та збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Коротун