Історія справи

Ухвала ККС ВП від 06.12.2020 року у справі №4818/8/20

Ухвала

іменем України

04 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 4818/8/20

провадження № 51-5758впа20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,

розглянувши матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1,

встановив:

До Верховного Суду з Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли матеріали для визначення підсудності у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо помічника судді Харківського апеляційного суду ОСОБА_1.

Учасникам провадження повідомлено про час та місце розгляду матеріалів.

Заперечень та заяв про відкладення розгляду матеріалів від учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання, не надійшло.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визначення Верховним Судом підсудності матеріалів про адміністративне правопорушення з таких підстав.

З протоколу про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2020 року вбачається, що ОСОБА_1, перебуваючи на посаді помічника судді Харківського апеляційного суду, порушила вимоги ч. 1 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції", а саме будучи на посаді секретаря судового засідання несвоєчасно без поважних причин подала декларацію за 2019 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 257 КУпАПпротокол про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, разом з іншими матеріалами у триденний строк з моменту його складення надсилається до місцевого загального суду за місцем вчинення такого правопорушення.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 257 КУпАП у разі вчинення корупційного правопорушення службовою особою, яка працює в апараті суду, протокол разом з іншими матеріалами надсилаються до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

З системного аналізу змісту указаних положень ст. 257 КУпАП убачається, що ці норми закону наділяють повноваженнями суд апеляційної інстанції визначити підсудність відповідної справи про адміністративне правопорушення щодо особи в межах юрисдикції апеляційного суду, якщо справа згідно з положеннями ч. 2 ст. 257 КУпАП має надійти до місцевого суду, в апараті якого працює така особа, або ж наділяють повноваженнями суд касаційної інстанції визначити підсудність такої справи, яка вже розглянута по суті місцевим судом, якщо апеляційна скарга у справі має розглядатися апеляційним судом, у апараті якого працює така особа.

Однак з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП до місцевого загального суду за місцем вчинення адміністративного правопорушення не направлявся, справа цим судом не розглядалася та рішення по суті не ухвалювалося.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визначення підсудності Верховним Судом вищевказаних матеріалів на підставі ч. 3 ст. 257 КУпАП, а тому вони підлягають поверненню до Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 257 КУпАП України, Суд

постановив:

Відмовити у визначенні підсудності матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП щодо ОСОБА_1 та повернути матеріали до Управління стратегічних розслідувань в Харківській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук В. М. Бородій А. О. Чистик