Історія справи

Ухвала ККС ВП від 04.03.2021 року у справі №461/185/17

Ухвала

06 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 461/185/17

провадження № 51-1103 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Ємця О. П.,

суддів Білик Н. В., Кишакевича Л. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Бочуляка Ю. І. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2019 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року,

встановив:

За вироком Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 126 Кримінального кодексу України (далі - КК) до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК ОСОБА_1 звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року вирок місцевого суду залишено без зміни.

30 березня 2021 року захисник Бочуляк Ю. І. поза межами строку на касаційне оскарження подав касаційну скаргу та просив поновити строк на касаційне оскарження зазначених судових рішень.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку, захисник вказує, що на виконання ухвали Верховного Суду від 03 березня 2021 року, якою залишено без руху його касаційну скаргу, він направив заяву на усунення недоліків касаційної скарги. Проте в порушення вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судом касаційної інстанції його скаргу з усіма матеріалами було повернуто, оскільки, ним подано заяву на усунення недоліків касаційної скарги, а не нову касаційну скаргу. Вважає, що за таких обставин строк пропущено з поважних причин.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Суд вважає, що касаційна скарга не може бути предметом касаційного розгляду, оскільки подана після закінчення строку касаційного оскарження, встановленого у ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а підстави для його поновлення відсутні.

Як убачається із наявних у суді касаційної інстанції матеріалів, ухвалою Касаційного кримінального суду від 03 березня 2021 року касаційну скаргу захисника Бочуляка Ю. І. було залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам ст. 427 КПК та надано десятиденний строк для усунення недоліків.

У вищевказаному рішенні суду касаційної інстанції зазначено про необхідність належного обґрунтування істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що тягнуло б за собою безумовне скасування судових рішень із закриттям кримінального провадження.

У межах наданого строку для усунення недоліків касаційної скарги та на виконання ухвали касаційного суду захисник направив заяву про усунення недоліків касаційної скарги, яка за своїм змістом не є новою касаційною скаргою, яку можна було б вручити учасникам судового провадження.

Таким чином, ухвалою Верховного Суду від 24 березня 2021 року було прийнято рішення про повернення його касаційної скарги разом з усіма доданими до неї матеріалами на підставах, передбачених п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. Воно надає особі, яка має право на касаційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати касаційну скаргу, визначитися зі своїми аргументами та їх обґрунтуванням.

Ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_1 була проголошена 07 грудня 2020 року, а тому останнім днем подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції для захисника Бочуляка Ю. І. було 09 березня 2021 року.

Наведені захисником у клопотанні обставини не можуть бути визнані поважними, оскільки він не був позбавлений реальної можливості усунути недоліки касаційної скарги вказані в ухвалі Верховного суду від 03 березня 2021 року у межах наданого строку з урахуванням положень ст. 427 КПК щодо вимог до касаційної скарги.

Також, слід зазначити, що в межах передбаченого законом строку захисник уже скористався своїм правом на касаційне оскарження вказаних судових рішень, а тому стаття 117 КПК не може застосовуватися, так як ця норма стосується лише випадку, коли процесуальний строк особою було пропущено, а не коли вказані процесуальні дії вже були нею вчинені. Тим більше, захисник є кваліфікованим юристом, який повинен був подати скаргу з дотриманням вимог кримінального процесуального закону ще з першого разу.

Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень, які б касаційний суд міг визнати поважними, у поданому клопотанні не наведено, а тому у його задоволенні слід відмовити.

Таким чином, касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.

Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити захиснику Бочуляку Ю. І. у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2019 року та ухвали Львівського апеляційного суду від 07 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1.

Повернути касаційну скаргу захисника Бочуляка Ю. І. з усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

О. П. Ємець Н. В. Білик Л. Ю. Кишакевич