Історія справи

Ухвала КГС ВП від 24.02.2021 року у справі №911/36/17

УХВАЛА

22 лютого 2021 року

м. Київ

Справа № 911/36/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпорт-Інвестбуд"

на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі

за позовом першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного підприємства "Київське лісове господарство"

до 1.Обухівської районної державної адміністрації Київської області, 2.

Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпорт-Інвестбуд"

про визнання недійсним розпорядження №1387 від 19.10.2007 та визнання недійсним договору оренди від 26.10.2007 №14120

ВСТАНОВИВ:

05.02.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпорт-Інвестбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/17, подана 01.02.2021 з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі №911/36/17 і в обґрунтування цієї відмови зазначає таке.

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.03.2017 у справі № 911/36/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017, позов задоволено, визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації від 19.10.2007 №1387, визнано недійсним з моменту укладення договір оренди земельної ділянки від
26.10.2007 №14120, укладений між Обухівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Санпорт - Інвестбуд" щодо земельної ділянки площею 14,997 га з кадастровим номером 3223186200:02:006:0003 для будівництва об'єкта, пов'язаного з обслуговуванням жителів територіальної громади району за рахунок земель запасу державної власності в адміністративних межах Нещерівської сільської ради Обухівського району Київської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Санпорт - Інвестбуд" з судовими рішеннями не погодилося та звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/17, крім того просить поновити строк на касаційне оскарження.

В обґрунтування пропуску встановленого законом строку для подання касаційної скарги, скаржник зазначає, що постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/17 Товариство не отримувало, а отримала ОСОБА_1.

Відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Суду держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями ст. 6 Конвенції в провадженнях у цих судах (див. рішення у справі "Делкурт проти Бельгії", від 17 січня 1970 року, пункт 25, Серія А N 11; п. 27 рішення Суду у справі "Пелевін проти України", no. 24402/02, від 20.05.2010 року). Однак, при цьому, Суд зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.

Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від
28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від
18.11.2010 року).

У свою чергу, принцип правової визначеності є одним з основоположних аспектів верховенства права, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.

Відповідно до частини 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення непереборної сили.

Оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було ухвалено 11.07.2017.

Крім того, постанова Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/11, була надіслана судом 25.07.2017, зареєстрована 26.07.2017 і оприлюднена 27.07.2017 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, інформацію з якого слід вважати загальновідомою згідно із Законом України "Про доступ до судових рішень", що дозволяло скаржнику ознайомитися з її текстом в максимально стислі строки та подати відповідну касаційну скаргу.

Проте касаційну скаргу на рішення Господарського суду Київської області від
27.03.2017 і постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.07.2017 у справі № 911/36/17 подано скаржником лише 01.02.2021, тобто після спливу більше трьох років з дня ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Враховуючи те, що касаційну скаргу було подано поза межами присічного строку встановленого частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, а доказів в обґрунтування виключних випадків пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, зазначених у статті 293 Господарського процесуального кодексу України, заявник не навів, а також те, що обставини, викладені в клопотанні про поновлення процесуального строку не є підставою для поновлення пропущеного скаржником строку на подання касаційної скарги, суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити.

Керуючись статтями 233, 234, 235, частиною 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Санпорт - Інвестбуд" в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2017 і постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/17.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санпорт - Інвестбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 27.03.2017 і постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2017 у справі № 911/36/17.

3. Матеріали касаційної скарги на 37 (тридцяти семи) аркушах повернути скаржникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

В. А. Зуєв