Історія справи

Ухвала КГС ВП від 16.08.2021 року у справі №915/94/20

УХВАЛА

15 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 915/94/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Мамалуй О. О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

у складі судді Коваля С. М.

від 24.02.2021 та

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Діброва Г. А., Принцевська Н. М., Ярош А. І.

від 07.06.2021

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївська теплоелектроцентраль"

про стягнення коштів у сумі 3 769 649,24 грн,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2021 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" звернулося до Верховного Суду через Південно-західний апеляційний господарський суд з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 915/94/20.

Ухвалою від 16.08.2020 Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 915/94/20 на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, Судом було встановлено, що в касаційній скарзі обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, суперечить один одному, а також відсутні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, шляхом належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України; надання Суду доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 915/94/20 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме в сумі 113 089,48 грн.

Скаржнику також роз'яснено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк, така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.

30 серпня 2021 року до Суду надійшла заява Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" про усунення недоліків касаційної скарги, до якої, зокрема, додано платіжне доручення № 0000021371 від 18.08.2021 про сплату судового збору у розмірі 113 089,48 грн. Також, в заяві скаржник повторно наголосив, що касаційна скарга на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 915/94/20 подана ним з підстав, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України:

- в зв'язку із необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладеного у постановах Верховного Суду від
07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 15.03.2018 у справі № 904/10736/16, від
22.05.2018 у справі № 905/3266/16, від 26.02.2019 у справі № 904/2960/18, від
26.11.2019 у справі № 905/178/19, від 26.11.2019 у справі № 905/39/19 та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні та

- в зв'язку з відсутністю висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997 (який був чинний до 11.06.2017 - дати набрання чинності законом України "Про ринок електричної енергії") до правовідносин, пов'язаних з використанням газу для виробництва електричної енергії, яка спожита безпосередньо її виробником для власних потреб.

Тобто Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" фактично продублювало вимоги касаційної скарги стосовно обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачені пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України та не виконало вимоги ухвали Верховного Суду від 16.08.2021, в якій Суд встановив, що обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник зазначив про необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 927/1152/16, від 15.03.2018 у справі № 904/10736/16, від 22.05.2018 у справі № 905/3266/16, від 26.02.2019 у справі № 904/2960/18, від 26.11.2019 у справі № 905/178/19, від 26.11.2019 у справі № 905/39/19 та застосованого судом апеляційної інстанції щодо застосування частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії". Водночас Суд вказав, що обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" наголосило одночасно і про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування положень частини 3 статті 7 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", тобто цієї ж самої норми права.

За таких обставин, Суд в ухвалі від 16.08.2021 зауважив, що Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" у якості підстав касаційного оскарження визначено дві взаємовиключні підстави: з одного боку - скаржник вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права, отже виходить, що висновок застосування цієї норми права вже існує, а з другого боку - вказує, що такого висновку немає.

Проте, Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" в заяві про усунення недоліків належним чином так і не обґрунтувало підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а замість цього додатково доповнило свою касаційну скаргу ще однією підставою касаційного оскарження судових рішень, передбачену пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначивши, що висновки суду здійснені на підставі неналежних та допустимих доказів щодо визначення факту цільового використання відповідачем отриманого від позивача природного газу (пункт 4 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України), а також, що суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України) і далі за текстом виклало обґрунтування обставин, які встановлені на підставі недопустимих доказів та доказів, які судом не досліджені.

Згідно із частиною 1 статті 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Таким чином доводи Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" що висновки суду здійснені на підставі неналежних та допустимих доказів щодо визначення факту цільового використання відповідачем отриманого від позивача природного газу, а також, що суд не дослідив зібрані у справі докази Судом до уваги не беруться.

Підсумовуючи викладене, Суд дійшов висновку, що вимоги ухвали Верховного Суду від 16.08.2021 Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" виконані лише в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 915/94/20 у встановленому законом порядку і розмірі, а саме в сумі 113
089,48 грн.

Вимоги ухвали Верховного Суду від 16.08.2021 в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 2 та 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, не виконані.

Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Відповідно до частини 5 статті 292 Господарського процесуального кодексу України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Оскільки скаржником не усунуто недоліки у строк, зазначений в ухвалі Верховного Суду від 16.08.2021, касаційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" підлягає поверненню скаржникові.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від
24.02.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від
07.06.2021 у справі № 915/94/20 повернути.

2. Копію цієї ухвали, копію касаційної скарги, додані до скарги матеріали на 16 аркушах, а також оригінал платіжного доручення № 0000021371 від 18.08.2021 про сплату 113 089,48 грн надіслати скаржникові; копію цією ухвали - іншим учасникам справи.

3. Оригінал касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. А. Кролевець

О. О. Мамалуй