Історія справи
Ухвала КАС ВП від 30.06.2020 року у справі №9901/163/20

УХВАЛА30 червня 2020 рокуКиївсправа №9901/163/20адміністративне провадження №П/9901/163/20Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича про визнання протиправними дій посадової особи суб'єкта владних повноважень та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії, -установив:26 червня 2020 року до Верховного Суду як суду першої інстанції надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1) до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича про:- визнання протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Президента України Зеленського Володимира Олександровича, яка полягає у не розгляді двох депутатських звернень народного депутата України ОСОБА_1 №7-ДЗ від 12 листопада 2019 року та №15-ДЗ від 18 грудня 2019 року, що суперечить статті
19 Конституції України, статті
16 Закону України "Про статут народного депутата України";
- визнання протиправними дії посадової особи суб'єкта владних повноважень - керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича, які полягають у розгляді двох депутатських звернень народного депутата України ОСОБА_1 №7-ДЗ від 12 листопада 2019 року та №15-ДЗ від 18 грудня 2019 року за відсутності передбачених законом повноважень до такого розгляду, що суперечить статті
19 Конституції України, статті
16 Закону України "Про статут народного депутата України";- зобов'язати суб'єкта владних повноважень - Президента України Зеленського Володимира Олександровича - розглянути в порядку статті
16 Закону України "Про статут народного депутата України", тобто по суті з наданням вмотивованих відповідей, два депутатських звернень народного депутата України ОСОБА_1 №7-ДЗ від 12 листопада 2019 року та №15-ДЗ від 18 грудня 2019 року.За приписами частини
1 статті
171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим частини
1 статті
171 Кодексу адміністративного судочинства України; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених частини
1 статті
171 Кодексу адміністративного судочинства України.Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина
2 статті
171 Кодексу адміністративного судочинства України).Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом, Верховний Суд ураховує таке.
За приписами частини
1 статті
5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому частини
1 статті
5 Кодексу адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.У пункті
3 частини
1 статті
4 Кодексу адміністративного судочинства України міститься визначення поняття "адміністративний суд", згідно з яким - це суд, до компетенції якого пункті
3 частини
1 статті
4 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.За пунктом
5 частини
1 статті
4 Кодексу адміністративного судочинства України під адміністративним судочинством розуміється діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому пунктом
5 частини
1 статті
4 Кодексу адміністративного судочинства України.Главою 2 розділу І "Загальні положення"
Кодексу адміністративного судочинства України визначено правила віднесення справ до адміністративної юрисдикції, відповідно до яких
Кодекс адміністративного судочинства України розрізняє предметну, інстанційну та територіальну юрисдикції (підсудність).Згідно з частиною
3 статті
27 Кодексу адміністративного судочинства України, норми якої регулюють випадки виключної підсудності, підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається частиною
3 статті
27 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини
4 статті
22 Кодексу адміністративного судочинства України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.Зазначений перелік справ, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, є вичерпним.Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, визначені у статті
266 Кодексу адміністративного судочинства України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.Перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, визначено частиною
1 статті
20 Кодексу адміністративного судочинства України. Решта адміністративних справ підсудні окружним адміністративним судам (частина
2 статті
20 Кодексу адміністративного судочинства України).За змістом позову ОСОБА_1 об'єднано позовні вимоги як до Президента України, які з урахуванням вимог дотримання інстанційної підсудності, визначеної статтею
22 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, так і до Керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича, що підсудні Окружному адміністративному суду міста Києва.
Згідно з пунктом
6 частини
4 статті
169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень пунктом
6 частини
4 статті
169 Кодексу адміністративного судочинства України).Відповідно до частини
1 статті
172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.Водночас згідно з приписами частини
5 статті
172 Кодексу адміністративного судочинства України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати за правилами різної підсудності.За частиною
6 статті
172 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог.
Ураховуючи, що позивач об'єднав в одне провадження кілька вимог, що підсудні різним судам, і відсутні законні підстави для їхнього роз'єднання в окремі провадження, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень статті
172 Кодексу адміністративного судочинства України та наявність правових підстав для повернення цієї позовної заяви позивачеві на підставі пункту
6 частини
4 статті
169 Кодексу адміністративного судочинства України.Об'єднання в одне провадження заявлених позовних вимог до Президента України та Керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича, частина яких підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а інша - Окружному адміністративному суду міста Києва, за правилами вказаної статті не передбачено.Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 16 травня 2019 року в справі №9901/8/19, від 27 червня 2019 року в справі №9901/189/19, від 08 серпня 2019 року в справі №9901/17/19, від 19 вересня 2019 року в справі №9901/62/19 та від 02 жовтня 2019 року в справі №9901/382/19.Згідно з частиною
8 статті
169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, а тому не є обмеженням доступу позивача до правосуддя та забезпечує практичну можливість реалізації його права на судовий захист.Керуючись статтями
22,
169,
172,
243,
248,
256,
295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
ухвалив:Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, Керівника Офісу Президента України Богдана Андрія Йосиповича про визнання протиправними дій посадової особи суб'єкта владних повноважень та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві з усіма доданими до неї документами.Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву.Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Суддя Р. Ф. Ханова