Історія справи

Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №400/218/19
Ухвала КАС ВП від 15.12.2019 року у справі №400/218/19

УХВАЛА

24 січня 2020 року

Київ

справа №400/218/19

адміністративне провадження №К/9901/1821/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Гімона М. М., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі - ГУ ДФС) на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Премиум Альянс" до ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.01.2019 №00002821406,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2019, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від
03.09.2019, адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС від 15.01.2019 №00002821406.

11.01.2020 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Пунктом 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.01.2019 відкрито провадження у цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із встановлених у справі обставин щодо бухгалтерського обліку (із використанням відповідної облікової програми) станом на 20.12.2018 (дата початку фактичної перевірки) товарів на поставку яких виписані накладні від 19.12.2018 та від 20.12.2018, з приводу реалізації яких виник спір.

Ці обставини суд встановив на підставі дослідження оборотно-сальдових відомостей за 19.12.2018 та 20.12.2018.

Застосувавши до встановлених обставин норми пункту 12 статті 3, статті 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", частини 5 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд дійшов висновку, що відсутність на момент перевірки первинних документів за місцем реалізації чи зберігання товарів, за умови, що ці товари були належним чином обліковані, не є підставою для застосування штрафних фінансових санкцій до суб'єкта господарювання, які встановлені статтею 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду з питання застосування норм права, якого стосується касаційна скарга, в постанові від
07.08.2018 у справі №825/10/17.

З огляду на викладене наявні підстави для визнання касаційної скарги необґрунтованою та для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 248, пунктом 5 частини 1 , пунктом 2 частини 2 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.09.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

М. М. Гімон

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду