Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.12.2019 року у справі №640/14614/19
Ухвала КАС ВП від 26.12.2019 року у справі №640/14614/19

УХВАЛА

26 грудня 2019 року

Київ

справа №640/14614/19

адміністративне провадження №К/9901/35726/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О. В.,

суддів - Білак М. В., Загороднюка А. Г.,

перевіривши касаційну скаргу Міністерство оборони України

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року

та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року

у справі №640/14614/19

за позовом Міністерства оборони України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України,

третя особа - ОСОБА_1,

про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії, -

УСТАНОВИЛ:

У серпні 2019 року Міністерство оборони України (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС в рамках виконавчого провадження ВП №57844474 від 10 липня 2019 року про накладення штрафу;

- зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту ДВС винести постанову про закінчення виконавчого провадження №57844474 у зв'язку з фактичним виконанням рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач звернувся до суду касаційної інстанції.

У поданій касаційній скарзі скаржник з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Обговоривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України 1402-VIII від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження судового рішення у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до частини 3 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених КАС України, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Статтями 280, 281, 287, 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.

У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що спір у цій справі виник у відносинах з приводу дій чи бездіяльності державної виконавчої служби.

За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Проаналізувавши ухвалені у цій справі судові рішення, доводи касаційної скарги та наявність практики Верховного Суду у вказаних спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.

Посилання позивача на судові рішення у справах №640/14717/19 та №640/17047/19 суд не приймає з огляду, на те що рішення по вказаним справам прийняті за інших обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерство оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 грудня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року у справі №640/14614/19 за позовом Міністерства оборони України до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_1, про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.........................................

О. В. Калашнікова

М. В. Білак

А. Г. Загороднюк,

Судді Верховного Суду