Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.03.2019 року у справі №808/2912/17

УХВАЛА

25 березня 2019 року

Київ

справа №808/2912/17

касаційне провадження №К/9901/7764/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Бившевої Л. І. (суддя-доповідач), Ханової Р. Ф., Хохуляка В. В., розглянув матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від
22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від
22.01.2019 у справі № 808/2912/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про встановлення відсутності повноважень та визнання протиправними дій,

УСТАНОВИЛ:

Запорізькій окружний адміністративний суд рішенням від 22.03.2018, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019, у задоволенні позову відмовив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Частиною 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.

Такий перелік не є вичерпним.

Зі змісту пункту 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також через складність та інші обставини.

Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 808/2912/17 є вимоги про: встановлення відсутності повноважень Головного управління ДФС у Запорізькій області у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість на проведення документальних позапланових виїзних перевірок товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" з підстав не передбачених пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України та внесення інформації про такі перевірки до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість; визнання протиправними дії відповідача щодо внесення в Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації №9168527868 інформації про проведення документальної перевірки та про податкове повідомлення-рішення.

Суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що у податкового органу наявні повноваження щодо внесення в такий Реєстр інформації про проведення документальної перевірки, а також інформації про податкове повідомлення-рішення, оскарження суми бюджетного відшкодування. При цьому ані наведена норма, ані інші положення Податкового кодексу України не передбачають внесення до Реєстру даних лише щодо перевірок, проведених по пункту
200.11 статті 200 Податкового кодексу України, а враховуючи, що документальна позапланова перевірка достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість по суті є перевіркою даних, зазначених у податковій декларації, внесення відповідачем до Реєстру інформації про таку перевірку цілком узгоджується з приписами підпункту "8" абзацу 2 підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається. У касаційній скарзі таких застережень не міститься.

Отже, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи зазначене, у відкритті касаційного провадження належить відмовити.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АМБАР ЕКСПОРТ БКВ" на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.03.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019.

Копія ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

В. В. Хохуляк