Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №2040/6300/18

УХВАЛА

24 вересня 2019 року

Київ

справа №2040/6300/18

адміністративне провадження №К/9901/26409/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Усенко Є. А.,

суддів: Желтобрюх І. Л., Гусака М. Б.,

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019, адміністративний позов задоволено частково: визнано неправомірними та скасовано прийняті Головним управлінням ДФС у Харківській області податкові повідомлення-рішення: № 83501-00 на суму 237,02 грн, № 83500-00 на суму 16812,29
грн, № 83505-00 на суму 117,82 грн, № 83507-00 на суму 807,51 грн, № 83508-00 на суму 6008,08 грн, № 83509-00 на суму 736,54 грн, № 83499-00 на суму 1023,85 грн, № 83510-00 на суму 333,48 грн, № 83502-00 на суму 5547,14 грн, якими позивачу було нараховано податкове зобов'язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік на загальну суму 31623,73 грн.

Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0689629-1302-2001 від 13.06.2018 року, яким ОСОБА_1 було нараховано податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік на суму 11551,20 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0939586-1302-2001 від 30.07.2018 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік на суму 1675,80 грн. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 7954514-1302-2014 від 06.06.2018 року, яким позивачу було нараховано податкове зобов'язання за платежем податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2018 рік на суму 277,83 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від
06.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від
14.08.2019, у якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обставин, які б виключали можливість застосування положень частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, судом касаційної інстанції не встановлено.

У касаційній скарзі посилань на наявність відповідних обставин також не зазначено.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

Керуючись статтями 12, 248, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби (ДФС) у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2019.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.........................................

Є. А. Усенко

І. Л. Желтобрюх

М. Б. Гусак,

Судді Верховного Суду