Історія справи

Ухвала КАС ВП від 21.05.2020 року у справі №520/12668/19

УХВАЛА

20 травня 2020 року

Київ

справа №520/12668/19

адміністративне провадження №К/9901/11924/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желєзного І. В.,

суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року

у справі №520/12668/19

за позовом ОСОБА_1

до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області,

третя особа Державна казначейська служба України

про визнання протиправним та скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛ:

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 520/12668/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії повернуто особі, яка її подала.

28 квітня 2020 року позивачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №520/12668/19.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2,3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Повертаючи апеляційну скаргу особі, яка її подала, апеляційний суд виходив з наступного.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки до суду не додано документа судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2020 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у справі № 520/12668/19.

24 березня 2020 року від позивачки до суду апеляційної інстанції надійшла заява про усунення недоліків поданої апеляційної скарги з посиланням на правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року по справі № 240/6150/18 про необхідність відступу від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі №709/2076/17), від 24 січня 2019 року у справі №810/2809/17), від 25 січня 2019 року у справі №826/7066/18), від 03 липня 2019 року у справі №826/8890/18, від 19 липня 2019 року у справі №810/2760/17 та 01 липня 2019 року (справа №520/8309/18), оскільки судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов'язані із вимогами адміністративного позову, але в обов'язковому порядку мають бути вирішені судом.

Крім того, у касаційні скарзі позивачка також посилається на вищезазначену правову позицію, висловлену в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 20 грудня 2019 року по справі №240/6150/18

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються положеннями Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.

Відповідно до ст. 241 КАС України судовими рішеннями є ухвали, рішення, постанови. Отже, ухвала є однією із форм судового рішення.

Перелік заяв і скарг, за подання яких не справляється судовий збір, наведений у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", і в цьому переліку відсутні заяви про ухвалення додаткового рішення. Водночас у ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не встановлено ставки судового збору за подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Проте пп. 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарг на всі ухвали суду без винятку - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом України "Про судовий збір" справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Аналогічний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 травня 2018 року у справі № 915/955/15.

Водночас, в контексті розгляду цієї справи судом першої інстанції прийнято ухвалу процесуального характеру, якою заяву позивачки залишено без розгляду.

Отже, оскаржувана в суді апеляційної інстанції ухвала є окремим об'єктом справляння судового збору за подання апеляційної скарги в фіксованому розмірі (1 прожитковий мінімум для працездатних осіб), а тому до спірних правовідносин не поширюються висновки щодо правозастосування, висловлені в постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року по справі № 240/6150/18.

Суд апеляційної інстанції встановив, що скаржник не належить до пільгової категорії осіб, які звільнені від сплати судового збору, а відтак за подання апеляційної скарги на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 28 січня 2020 року у цій справі судовий збір має справлятися на загальних підставах.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ч. 2 ст. 298 КАС України, застосовуються положення ч. 2 ст. 298 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст.169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, а отже касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому ч. 2,3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Положенням п. 2 ч. 2 зазначеної статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 12 червня 2019 року у справі №1.380.2019.000359, від 13 червня 2019 року у справі №1340/6135/18 та від 18 липня 2019 року у справі №215/5081/18.

Керуючись п. 5 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року у справі №520/12668/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДФС у Харківській області, третя особа Державна казначейська служба України про визнання протиправним та скасування рішень, визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Желєзний

Судді Я. О. Берназюк

Н. В. Коваленко