Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.08.2021 року у справі №560/1207/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

19 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 560/1207/21

адміністративне провадження № К/9901/29822/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Н. В. Коваленко,

суддів: Я. О. Берназюка, І. В. Желєзного

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИЛ:

У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з посади тракториста - машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до пункту "в" частини 3 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення";

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №22125002053 від 29 вересня 2020 року;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи трактористом - машиністом з 24 січня 1986 року по 18 квітня 1991 року в Полонському районному виробничому об'єднанні по агрохімічному обслуговуванню сільського господарства Сільгоспхімія, з 10 квітня 1991 року по 01 грудня 1991 року в радгоспі "Маяк", період навчання на тракториста - машиніста широкого профілю в Полонському середньому професійно - технічному училищі №5 з 01 вересня 1980 року по 13 липня 1983 року та службу в лавах Радянської Армії з 24 листопада 1983 року по 18 грудня 1985 року;

- призначити, здійснити нарахування та виплачувати позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з посади тракториста - машиніста з 01 лютого 2020 року;

- рішення суду в межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання;

- покласти обов'язок на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 29 вересня 2020 року № 22125002053.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи трактористом - машиністом з 24 січня 1986 року по 18 квітня 1991 року, а також період навчання в Полонському середньому професійно - технічному училищі № 5 з 01 вересня 1980 року по 13 липня 1983 року, період служби у Збройних силах з 24 листопада 1983 року по 18 грудня 1985 року. Призначити, здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 21 вересня 2020 року. Рішення суду в межах суми платежу за один місяць звернено до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Згідно із відтиском поштового штемпеля на конверті касаційна скарга направлена до Верховного Суду 09 серпня 2021 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, Верховний Суд виходить із такого.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку із прийняттям Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області рішення, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з підстав відсутності необхідного стажу на посаді тракториста - машиніста. До стажу тракториста - машиніста зараховано 15 років сім місяців 19 днів.

Встановлено, що судом першої інстанції призначено та розглянуто справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частиною 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення вказаних норм у їхньому логічному взаємозв'язку передбачає, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а ", "б ", "в" та "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доведення обставин, передбачених підпунктами "а " - "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України та, відповідно, право на касаційне оскарження судових рішень у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставами для відкриття касаційного провадження скаржник зазначає пункт 1 частини 4 та підпункт "а" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказані підстави мотивує тим, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 676/1433/17, відповідно до якої обов'язковою умовою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах трактористу-машиністу, є підтвердження його безпосередньої зайнятості у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства протягом не менше як 20 років (тобто характер виконуваних ним робіт), що не може бути встановлено на підставі лише записів трудової книжки та показань свідків, й підлягає підтвердженню уточнюючими довідками підприємств, установ, організацій та їх правонаступників. Зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Суд критично оцінює наведену підставу касаційного оскарження, оскільки вказане обґрунтування не дає підстав вважати, що ця справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.

Водночас є необґрунтованим посилання скаржника на те, що судами першої та апеляційної інстанції не враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29 листопада 2019 року у справі № 676/1433/17, оскільки касаційна скарга не містить обґрунтованих доводів щодо неправильного застосування судами норм матеріального права. Доводи касаційної скарги стосуються переважно переоцінки обставин справи щодо наявності у ОСОБА_1 підтвердженого трудового стражу на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень попередніх інстанцій, встановленими статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, оскаржувані періоди роботи позивача, як тракториста зайнятого в сільському господарстві підтверджується, відповідно до оскаржуваних судових рішень сукупністю матеріалів справи (трудовою книжкою, дипломом, військовим квитком, відповідними уточнюючими довідками, довідками про заробітну плату).

КАС України, передбачає умови, за наявності яких справи розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження можуть переглядатися у касаційному порядку.

Такими умовами можуть бути обставини, які виділяють вимоги скаржника якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загальних випадків.

Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Враховуючи викладені вимоги КАС України, для можливості відкриття провадження у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, у касаційній скарзі скаржник має обґрунтовано зазначити підстави, вказані у підпунктах "а "- "г" пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає справи, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

Зазначене узгоджується з Рекомендаціями № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумачення закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З огляду на наведене, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.

Керуючись статтями 248, 328, 333, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії.

2. Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н. В. Коваленко

Суддя Я. О. Берназюк

Суддя І. В. Желєзний