Історія справи

Ухвала КАС ВП від 18.03.2020 року у справі №580/1844/19

УХВАЛА

17 березня 2020 року

Київ

справа №580/1844/19

адміністративне провадження №К/9901/5682/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С. М.,

суддів: Єзерова А. А., Саприкіної І. В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 580/1844/19 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У 2019 році ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області (далі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив:

- визнати за позивачем право на нарахування довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітної плати судді відповідного місцевого суду, яке складається із посадового окладу з розрахунку у 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом, плюс 80% за вислугу років плюс 10% за адміністративну посаду судді місцевого суду, з урахуванням мінімальної заробітної плати на кожний наступний бюджетний період, починаючи з 04.12.2018;

- визнати протиправною відмову відповідача у видачі позивачу - судді відставці, довідки для перерахування довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язати територіальне управління державної судової адміністрації України у Черкаській області надати довідку для перерахування довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із посадового окладу судді місцевого суду з розрахунку 15 мінімальних заробітних плат, встановлених законом, плюс 80% за вислугу років, плюс 10% за адміністративну посаду судді місцевого суду, з урахуванням мінімальної заробітної плати на кожний наступний бюджетний період, починаючи з 04.12.2018 року виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом Україні "Про державний бюджет України" на кожний рік;

- зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату довічного грошового утримання позивачу за грудень місяць 2018 та наступний період, починаючи з
01.01.2019 до виконання рішення суду, на підставі рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018, виходячи з 15 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020, у задоволенні позову відмовлено.

28.02.2020 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій скаржник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 і прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд встановив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, з огляду на таке.

Відповідно до частини 20 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно із пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Отже, в контексті вимог частини 20 статті 4, пункту 3 частини 6 статті 12 та статті 262 КАС України справа відноситься до справ незначної складності.

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У касаційній скарзі скаржник не навів обставин, передбачених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Таким чином, касаційна скарга подана на судові рішення, які не можуть бути оскаржені.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України випадки відсутні, у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.

Цей висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995, якими рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19.12.1997 у справі "Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії").

Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 580/1844/19 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: С. М. Чиркін

Судді: А. А. Єзеров

І. В. Саприкіна