Історія справи

Ухвала КАС ВП від 17.04.2019 року у справі №360/3159/18

УХВАЛА

17 квітня 2019 року

Київ

справа №360/3159/18

адміністративне провадження №К/9901/9905/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І. А.,

суддів: Олендера І. Я., Ханової Р. Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 360/3159/18 за позовом 2 державного пожежно-рятувального загіну з охорони об'єктів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИЛ:

09.04.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга скарги Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019.

У 2018 році 2 державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єктів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області звернувся в Луганський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0032111205 від 12.07.2018 про застосування штрафних санкцій у розмірі 45 286,19 грн.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019, позов задоволено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 2 державний пожежно-рятувальний загін з охорони об'єктів Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області.

Головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДФС у Луганській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН за липень 2016 року.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від
15.06.2018 № 1800/1232-1205/08782634, відповідно до якого встановлено порушення терміну реєстрації податкової накладної від 01.07.2016 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) на 16 днів.

Головне управління ДФС у Луганській області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №360/3159/18, в якій просить Суд скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених частини 1 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до частиною 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921
гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від
07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 360/3159/18, є вимога про скасування податкового повідомлення-рішення № 0032111205 від 12.07.2018 на суму 45 286,19 грн.

Отже, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі №360/3159/18 - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28.11.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі № 360/3159/18.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова